Кремінь пояснив Разумкову небезпеку "мовних" поправок
Тарас Кремінь занекопокоєний правками до закону про мову. Уповноважений пояснив, що вони, у разі ухвалення, можуть суттєво звузити застосування державної мови.
Мовиться про правки нардепів до законопроєкту № 5551-2 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік". Тарас Кремінь з цього приводу висловив занепокоєння главі Ради Дмитру Разумкову.
Зауважте Суд скасував регіональний статус російської мови в Миколаєві
Тарас Кремінь прокоментував правки до проєкту закону
Тарас Кремінь заявив, що пропозиції та поправки №13, 14, 16 та 17 до проєкту закону:
- за своїм змістом суперечать Конституції та позиції Конституційного Суду;
- можуть поставити під загрозу використання державної мови у відповідних сферах суспільного життя;
- призвести до порушення прав громадян на отримання інформації державною мовою.
Ба більше, ці пропозиції та поправки не відповідають визначеній регламентом Ради процедурі та предмету правового регулювання самого законопроєкту № 5551-2.
Отже, внесені таким чином пропозиції та поправки не можуть навіть бути розглянуті ні на засіданні комітету, ні, тим більше, у залі парламенту,
– заявив Кремінь.
До речі, він пригадав, що 16 липня починається новий етап втілення саме тих норм мовного закону, що стосуються:
- іспитів на рівень володіння державною мовою;
- сфери культури і розваг;
- туристичної сфери;
- книговидавництва та роботи книгарень;
- кіновиробництва, демонстрування фільмів в кінотеатрах і на телебаченні тощо.
Суть правок
Напередодні занепокоєння правками висловив депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. Він пояснив, що правки "намагаються нівелювати дію закону про українську мову":
- №13 та ідентичні №14 – виводить створення та показ фільмів і телепрограм з-під дії закону про українську мову;
- №16 – прибирає необхідність держслужбовцям підтверджувати володіння українською (зокрема з допомогою іспитів);
- №17 – може дозволити використовувати мову корінних народів та нацменшин в освіті, а це значить – навчання російською мовою в школах та вишах. Також це ще й прибирає штрафи за порушення мовного закону в сфері послуг.
Він пояснив, що проєкт закону стоїть в порядку денному за день до вступу в дію закону про мову.
"Тож це остання можлива спроба, яку ми не маємо права допустити", – сказав нардеп.
Що цьому передувало
- Наприкінці травня "Слуги народу" Микита Потураєв та Євгенія Кравчук зареєстрували у Раді законопроєкт № 5554. Після цього Олександр Санченко зареєстрував проєкт закону № 5554-1.
- Вони хотіли відтермінувати набуття чинності частини закону, яка передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна.
- Перед тим Потураєв також пояснив, що іспит з української мови для держслужбовців можуть відкласти на 2022 рік. Все через те, що відповідальні інституції можуть не встигнути все підготувати цього року.