Крупним планом: Бізнес в Україні не поспішає переходити на українську мову

Все менше школярів навчаються українською

Згідно з даними аналітичного огляду, підготовленого громадським рухом "Простір свободи", у 2012 році в Україні вперше за всі роки незалежності зменшилася кількість школярів, які навчаються українською мовою.

В деяких сферах відбувається русифікація. По-перше, це – реклама. Тому що закон дозволив російськомовну рекламу. І стрімко зростає частка цієї реклами, як зовнішньої, так на телебаченні. В радіо просторі стрімко збільшується російська мова. В сфері послуг ми теж можемо сказати, що повільно, але відбувається русифікація. Якщо ми беремо схід і південь України, а особливо Донбас і Крим, то відбувається надзвичайно жорстка русифікація, де українська мова просто викидається практично звідусіль, – каже співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда.

Нині російською мовою в Україні видається понад 60% тиражу газет, 83% – журналів. Російськомовними є близько 87% книг, які продаються в Україні. Більшість з них імпортуються з Росії. Богдана Павличко, директор видавництва "Основи", яке з ще 90-х років видає твори провідних науковців світу українською мовою, визнає, що українські книговидавці пливуть проти течії масових смаків.

Русифікація завдяки закону Колесніченка-Ківалова

Поширенню російськомовної поп-культури сприяють українські радіостанції. В минулому році на шести радіостанціях з найбільшою аудиторією частка пісень українською мовою впала до 3,4% в прайм-тайм, а російською становила 60%.

Лише половина закладів харчування має україномовні вивіски, у 46% є меню українською, і лише в 36% працівники відповідають українською мовою україномовним клієнтам. Ще в 11% закладів працівники переходять на українську мову під час розмови.

В магазинах 58% продавців обслуговують покупців російською мовою, українською – лише 36%.

Русифікації сприяє скандальний закон про "Основи державної мовної політики" ініційований регіоналами Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим, ухвалений минулого року та підписаний Президентом Віктором Януковичем.

Між тим у торгівельних мережах, які продають побутову техніку, переважають пристрої з написами саме російською мовою. Україномовна техніка хоч і трапляється, але знайти її серед іншомовних товарів нелегко. Деякі з провідних світових виробників не вважають за потрібне супроводжувати свої продукти українською мовою, продаючи ті ж самі товари, що й на російському ринку. Вони розраховують на те, що українські споживачі зрозуміють російською. опитані нами кияни стверджують, що хотіли б бачити товари, які супроводжуються саме українською мовою.

“Меню, ясна річ, повинне бути на українській мові так як ми знаходимося в державі Україна хоча нас від цього відучили, але час повертатися до української мови. Нажаль, мало меню, описів на нашій рідній українській мові”, – каже киянин Петро.

Радикальніше вирішив діяти викладач Львівського університету імені Івана Франка Святослав Літинський. Він притяг південнокорейську компанію Samsung до суду за відсутність на пральній машині, яку він придбав в інтернет-магазині, маркування українською мовою. Тепер львів’янин через суд вимагає від Samsung компенсації своїх транспортних витрат і морального відшкодування – разом 150 гривень. Відсутність супроводження товарів українською мовою загрожує штрафами торгівельним мережам. Інспекція захисту прав споживачів може притягнути до адміністративної відповідальності, втім не виробників, а магазини.

Боротьба за українську в Інтернеті

Карати бізнес за неповагу до української мови закликає депутат від партії "Свобода" Ірина Фаріон.

Закон начебто один. В Україні одна державна мова. То чому ти маркуєш свій товар недержавною мовою? Чому ти проводиш бізнес свій недержавною мовою? Це не стимулювати їх треба. Це треба штрафувати їх за те, що вони не виконують елементарних держаних приписів, – обурюється народний депутат, "Свобода" Ірина Фаріон.

Українські користувачі Facebook розпочали власну боротьбу за те, щоб компанії, які ведуть свій бізнес в Україні, супроводжували свою продукцію та вели свої офіційні сторінки в Інтернеті українською мовою. Вони пишуть листи в штаб-квартири великих виробників та закликають бойкотувати товари тих компаній, які не хочуть говорити з українцями їхньою мовою. Кампанію "И так поймут" ініціював львів’янин Роман Матис. Зараз ця спільнота в Facebook об’єднує 3,5 тисячі користувачів Інтернету.

В майбутнє української мови вірить голова правління Райффайзен банку Аваль Володимир Лавринчук. Він стверджує, що українські ділові ЗМІ не задовольняють попит бізнесу на українську мову.

Після вступу в силу скандального мовного закону, прийнятого на користь російської мови, захищати українську залишилося самим громадянам та україномовному бізнесу.