Крупним планом: Чому на землі Академії наук України так багато охочих?

24 липня 2013, 22:00
Читать новость на русском

Мирні лани Академії наук України, на яких можна виростити рекордні врожаї, насправді є полями запеклого бою. Заволодіти таким багатством сьогодні надто багато охочих.

Від Академії наук хочуть забрати право розпоряджатися власною землею

Очолити війну за землі Національної Академії наук намагається Кабінет Міністрів, який минулого тижня подав до Верховної Ради проект закону, згідно з яким пропонує припинити одноосібне право Академії наук розпоряджатися власною землею.

Віктор Швартау вже кілька років наукову діяльність поєднує із захисною. Захищає землі Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. З середини двотисячних у селищі Глеваха Київської області не припиняються суди, каже він.

“Останні шість років Академія Наук веде судові справи і кількість судових засідань вже перевищує тисячу. На сьогодні всі судові справи виграні. Але велика кількість ділянок ще залишаються захопленими. Селищна рада продовжує захоплення державних особливо цінних орних земель”.

Глевах - одна з територій, де ведеться "боротьба"

У Глевасі склалася неоднозначна ситуація. З одного боку Академія, яка захищає свій науковий потенціал, - на землях культивують особливо цінні сорти пшениці та кукурудзи. З іншого - люди, які отримали від селищної ради ділянки на землях інституту і вклали гроші в будівництво.

Окрім питання законності, актуальним є питання безпеки. Частина новобудов з'явилася поруч із Науково-інженерним центром "Матеріалообробка вибухом" Академії наук України. Тут практично щодня проводять небезпечні наукові досліди.

“Якщо буде великий заряд, ці будівлі просто потріскають. Зі сторони сільської це ради обман людей”, - говорить васильківський міжрайонний прокурор 2008-2010 років Сергій Морозюк.

Окрім приватних будинків, на спірних Глеваських полях з'явився величезний літак. Науковцям так і не повідомили, що тут мають будувати. Ходять чутки, що розважальний центр.

Державне господарство "Черкаське" - ще одне поле бою

Втім, не лише Київська область та Інститут фізіології рослин воює за угіддя. Із земельними проблемами зіштовхнулися в Державному Господарстві "Черкаське" Національної академії аграрних наук. Цього року суд став на бік науковців. Відстояло свої 432 гектари і наукове підприємство "Кримська Роза".

Досі в земельних питаннях науковці сподівалися на підтримку органів влади. І вона, здавалося, була на їхньому боці. Саме тому проект закону, який у Верховну Раду подав Кабінет Міністрів, став для них шоком. Згідно з ним, земельні ділянки, що перебувають у віданні Національної академії наук України або національної галузевої академії наук, підлягають вилученню в разі їх нецільового використання строком понад п’ять років.

Презентувати законопроект у Верховній Раді має міністр економічного розвитку й торгівлі України Ігор Прасолов. У профільному міністерстві не знайшлося людини, яка б могла прокоментувати необхідність ухвалення такого документа.

Не вдалося почути й думку народних обранців з приводу одіозного законопроекту. Члени комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради в останній момент скасували зустрічі. Учасники земельних конфліктів не на камеру зізнаються: на них тиснуть на найвищому рівні, вимагають припинити захист ділянок.

Про те, що у справу дослідницьких земель академії втручаються так звані "ляльководи" Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, повідомляв уряд ще у 2010-тому році - і просив провести службове розслідування

Втім, жодної реакції не звернення не було.

Ціна питання за гектари, які не виділять, - життя

Загальна площа земель Національної академії наук - близько 177 тисяч гектарів. З них 172 тисячі - землі природно-заповідного фонду. Ціною такої ділянки може стати здоров'я або життя.

У 2008 році в столиці вбили керуючого справами Академії Валерія Арсенюка, який вів майнові питання інституції. Справу досі не розслідували, вбивцю не знайшли. Науковців і навіть людей, які безпосередньо працювали на академічних полях, залякували.

“Нашого директора вивозили в поля і так скажемо, спілкувалися”, - член-кореспондент НАН України Віктор Швартау.

А тим часом, в Академії Наук стверджують: за роки незалежності тут отримували кошти лише на заробітну плату, та й те - в мінімальному обсязі. Всі інші витрати компенсують за рахунок наукової праці. На плечі науковців лягли питання обслуговування та ремонту майна Академії.

Оплачують вони і судові витрати під час баталій за землю.