100% не можна переходити до наступного етапу пом'якшення, – Ляшко про ситуацію в Києві
Згідно з даними МОЗ за 1 червня, у Києві та ще чотирьох регіонах України так звана інцидентність COVID-19 перевищує критичну межу в 12 осіб нових хворих за тиждень на 100 тисяч населення. У столиці цифра сягнула позначки 13,18. Однак київська влада ще з 22 травня прийняла рішення про послаблення карантину.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко пояснив, що 22 травня не можна було скасувати рішення, яке набирає чинності 1 червня. Тому послаблення, які починаються з 1 червня, можна запустити рішенням комісії з техногенно-екологічної безпеки (Комісія з питань ТЕБ – 24 канал) регіонального рівня тільки в разі, якщо всі епідеміологічні показники за трьома критеріями відповідають дійсності. Про це він відзначив в ефірі програми "Після всього" на 24 каналі.
Читайте також Послаблення карантину на Львівщині знову відклали: причина
За його словами, МОЗ на сьогодні аналізує всі рішення Комісії з питань ТЕБ, прийняті 1 червня, аби подивитися, чи було порушення вимог постанови уряду від травня, яка запровадила адаптивний карантин на території України.
Віктор Ляшко також розповів, що в рішенні, які приймала влада в столиці, було написано: карантин можна послаблювати за умови, якщо в Києві показники відповідатимуть тим, що задекларованим Кабміном. І зауважив, що в постанові Кабінету міністрів чітко вказано, що показники на рівні регіональної комісії з техногенно-екологічної безпеки повинні переглядатися не менше, ніж раз на 7 днів.
100% не можна переходити до наступного етапу пом’якшення карантинних заходів. І треба переглядати питання: чому і що саме призвело до зростання, порівняно з тим днем, коли було введено пом'якшення,
– наголосив головний санітарний лікар.
Він зауважив, що головна мета адаптивного карантину – надати можливість відновлюватись певним сферам економіки, але в пріоритеті залишається здоров'я киян і загалом стримування розвитку епідемії на території України.
Про затримки в тестуванні на COVID-19
Віктор Ляшко розповів, що наразі зростають спроможності лабораторної мережі до проведення тестувань. Всі ці черги, які виникли насамперед у містах-мільйонниках, в МОЗ намагаються організаційними шляхами зменшити.
"Щоб воно досить швидко виходило на проведення тестів день у день чи принаймні на наступний день", – зазначив він.
За словами головного санітарного лікаря, зі Львова 500 зразків передали в Тернопіль. Там лабораторія провела дослідження і передала результат назад. У Києві також допомагала референс-лабораторія, аби зменшити чергу.
І додав, що зараз долучають ще лабораторії Держспоживслужби, лабораторії центрів СНІДу, додатково закуповують автоматичні станції для виділення РНК.
Думаю, найближчим часом кількість досліджень зросте, і ми позбудемося такої ситуації з чергами для діагностики коронавірусної хвороби ПЛР-тестами,
– відзначив Віктор Ляшко.
Тести на коронавірус / Інфографіка 24 каналу
Про використання ІФА-тестів
Віктор Ляшко наголосив, що МОЗ рекомендує використовувати ІФА-тести тільки згідно з прописаним алгоритмом тестування.
У яких випадках проводять ІФА-тестування
З метою діагностики тільки у тих випадках, коли полімеразна ланцюгова реакція показала негативний результат. Тоді дається можливість провести імуноферментний аналіз на виявлення імуноглобулінів M.
Також у МОЗ його рекомендують використовувати, якщо є черга більше, ніж один день. Коли забрали зразок на ПЛР-тест, доставили в лабораторію, але ще не поставили діагноз через чергу, і лабораторія на завтра не може віддати аналіз.
За словами головного санітарного лікаря, якщо будуть виявлені імуноглобуліни, це може свідчити про ранню фазу інфекції. Тому може використовуватися діагноз і розпочинатися лікування.