День гідності та свободи: історія Євромайдану та програма заходів в Україні
День Гідності та свободи в Україні відзначають уже 5-й рік поспіль. 21-го листопада 2013-го на Майдані розпочався масовий протест, який переріс у криваві події. Як вшановуватимуть пам'ять Героїв, читайте у статті.
21 листопада 2013 року стало початком Революції Гідності – на Майдан Незалежності у Києві вийшли люди з мирним протестом проти призупинення тодішньою владою процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Читайте також: 2013 – рік, коли українці зробили вирішальний вибір
Програма вшанування пам'яті жертв Революції Гідності у Києві
Згідно з програмою заходів до 5-ї річниці Революції Гідності, 20 листопада відбудеться відкриття виставки "Майдан: деталі" у Верховній Раді України , експозиція якої розповість історію Майдану через деталі – артефакти, які, крім своїх історій, апелюють до спогадів учасників Майдану і всіх українців.
21 листопада, у відреставрованому Будинку Профспілок відкриється інформаційно-виставковий центр Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, де буде презентована виставка "Назустріч свободі" та книга "Майдан від першої особи.Регіональний вимір (Львівська-Чернігівська області)".
Цього ж дня у Мистецькому Арсеналі відкриється міжнародна виставка "Революціонуймо" – понад 30 сучасних митців та мистецьких груп із 15 країн мовою інсталяції, живопису, мультимедій, відео– та фотодокументацій, перформансу говоритимуть про події революцій та аналізуватимуть їх як суспільне явище.
А в Українському домі відбудеться мистецька акція "Шлях Гідності" за участі Державного академічного естрадно-симфонічного оркестру України, Національної академічної заслуженої хорової капели "Думка", солістів Національної опери України.
21-го листопада стартує інформаційна кампанія під гаслом "Дбаймо про країну і сьогодні!" – відеоролики та вуличні банери розкриватимуть тему актуальності цінностей, які стали провідними рисами людей на Майдані.
Читайте також: Нелюди, які вбивали людей на Майдані мають понести покарання, – Садовий
30-го листопада на Майдані Незалежності, довкола монумента Незалежності буде розміщена Вулична виставка "100 років боротьби", присвячена 5-й річниці Революції Гідності та 14-й річниці Помаранчевої революції.
Програма вшанування пам'яті жертв Революції Гідності у Львові
Завтра, 21-го листопада, у Львові відзначатимуть 5-ту річницю Революції Гідності та День гідності і свободи. Заходи розпочнуться о 15:00 на площі біля пам'ятника Тарасові Шевченку зі "Спогадів про Майдан", передає прес-служба ЛОДА.
- О 16:00 загиблих під час Революції Гідності, а також борців за волю України, генерала Сергія Кульчицького та полковника Андрія Соколенка вшанують на Личаківському цвинтарі, на полі почесних поховань №67.
- О 16:10 розпочнеться панахида за участі керівників львівських єпархій різних церков.
- О 17:00 заходи продовжаться на площі біля пам'ятника Тарасові Шевченку.
У цей день у Львівському органному залі відбудеться безкоштовний меморіальний органний концерт від Надії Величко, присвячений п'ятій річниці Революції Гідності. Захід розпочнеться о 19:00 на вулиці Степана Бандери, 8.
Програма вшанування пам'яті жертв Революції Гідності в Одесі
21 листопада 2018 року о 10:00 в центральному парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка у м. Одесі відбудеться урочиста церемонія покладання корзин та квітів до пам'ятника Т.Г. Шевченку з нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи.
На час проведення ритуалу покладання корзин та квітів до пам'ятника Т.Г. Шевченку – з 09:40 до 10:20 – буде тимчасово припинений рух транспортних засобів на ділянці від будинку № 24 до будинку № 36 по вул. Маразліївській та по пров. Сабанському.
Також впродовж листопада в дошкільних, позашкільних і закладах загальної середньої освіти та бібліотечних установах міста пройдуть заходи, присвячені революційним подіям 2004-го року та Революції Гідності, її учасникам, учасникам АТО в Донецькій та Луганській областях та значенню цих подій у розвитку громадянського суспільства.
Читайте також: День гідності та свободи: ТОП-5 фільмів про Євромайдан
Причини Євромайдану
П'ять роки тому у цей день, 21 листопада, Кабінет Міністрів України, під керівництвом Миколи Азарова, ухвалив постанову про призупинення процесу підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що мало статися на Вільнюському саміті "Східного партнерства" 28-29 листопада.
Євромайдан розпочинався із мирних протестів
Угода зірвалась через те, що тодішній президент Віктор Янукович запевняв, що євроінтеграція для України дуже дорого коштуватиме, останньою вказували суму в 160 мільярдів доларів.
І для поновлення євроінтеграційного процесу тодішня українська влада вимагала від ЄС компенсувати цю суму. Натомість, як "дешеву" альтернативу зближенню з ЄС режим Януковича пропонував приєднатись Україні до Митного Союзу з Росією.
Тому, посилаючись на ці витрати, 21-го листопада, за тиждень до Саміту у Вільнюсі, уряд Азарова прийняв рішення відмовитися від підписання Угоди, що викликало обурення в суспільстві і хвилю масових протестів по всій країні.
Початок протестів Революції Гідності
Вже ввечері того ж дня на Майдані Незалежності в Києві зібралися більше тисячі людей, до протестувальників також долучилися й низка тодішніх опозиційних політиків. У той же день Окружний адміністративний суд Києва заборонив проведення масових акцій у центрі Києва до 7 січня 2014 року.
Подібні ж рішення судів, особливо стосовно політичних акцій опозиціонерів, за часів Януковича мали системний характер. Окрім Києва, акції відбулися в Івано-Франківську, Донецьку, Хмельницькому, Львові, Ужгороді, Луцьку. Паралельно у соцмережах та ЗМІ на означення протестів поширилися слово і хештег "Євромайдан", котрий стрімко набирав популярності.
Хронологія подій
Попри заборону суду, вже наступного дня кількість людей у Києві почала збільшуватися і до вечора 22-го листопада вже налічувалось кілька тисяч протестувальників.
Читайте також: Жорстокий розгін Євромайдану: волонтери згадали, страшні події Революції гідності
Того ж вечора почалися перші серйозні сутички між правоохоронцями та протестувальниками, останні спробували встановити намети. 23-го листопада працівники міліції намагалися відтіснити мітингувальників з Майдану, обґрунтовуючи це необхідністю встановлення новорічної ялинки, яка згодом стала одним із символів Євромайдану.
В листопаді 2013-го року протести набули масового характеру
Вже 24-го листопада відбулися масові страйки в Києві (100 тисяч учасників) та у Львові (близько 20 тисяч). Також у ці дні масові акції тривали в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких містах протести були розігнані силовиками. 26-го листопада до мітингів організовано долучилися студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянської академії.
Розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року, дивіться у відео:
В наступні дні відбулися попереджувальний та загально-студентський страйки. Учасники протестів усіляко намагалися не ототожнювати себе з якими небудь політичними силами, тому існувало табу на використання символіки політичних партій. Хоча самі опозиційні політики на мітингах були присутні. Розгін протестувальників спадав по мірі наближення та завершення саміту у Вільнюсі, людей, котрі ночували на Майдані меншало.
Відразу після завершення Вільнюського саміту, у ніч на 30-го листопада 2013-го року спецпризначенці "Беркуту" отримали наказ розігнати протестувальників, які ще залишалися на Майдані. "Беркутівці" під час силового розгону побили десятки активістів, переважно молодь.
Випадки неправомірного застосування сили співробітниками спецзагону МВС були зафіксовані журналістами. Частина протестувальників змогла знайти прихисток на території Михайлівського собору, який протягом кількох місяців був одним з оплотів революціонерів.
Читайте також: Янукович, Азаров, Захарченко: як живуть і чим займаються зрадники після втечі з України