Імунітет врятує не всіх: експерт пояснила, чи потрібен жорсткий карантин

Епідеміологиня, заслужена лікарка України Людмила Мухарська пояснила сайту 24 каналу, чому наразі в Україні фіксують таку кількість випадків і як варто діяти владі.

З чим пов’язані нові антирекорди?

Є декілька причин, чому показники кількості випадків COVID-19 зросли. Перша – це мінімізація низки обмежувальних заходів, у зв'язку з чим українці почали активніше спілкуватися, відвідувати різні об'єкти, де більш тісний контакт між людьми, тощо. Це призвело до того, що вірус почав швидше розповсюджуватися і, відповідно, зростає захворюваність.

Важливо Коронавірус в Україні: статистика та кількість заражених

З іншого боку, також фіксується зростання кількості тестувань – тобто людей, яких протестували, стає більше. Відповідно, збільшується і кількість підтверджених випадків COVID-19.

Усе це призвело до того, що ми бачимо зростання захворюваності, пояснює епідеміологиня. При цьому вона зазначає: у таких межах це – передбачувана ситуація:

У будь-яких інших випадках, не пов'язаних лише з COVID-19, якщо йде активніше спілкування між людьми, то реєстрація захворюваності збільшується. Наразі в Україні вона не зросла раптово – немає різкого одночасного сплеску.

Як слід зараз діяти владі?

Передусім, за словами Людмили Мухарської, потрібно продовжувати стежити за ситуацією, проводити моніторинг. І, якщо зростання захворюваності буде продовжуватися, проаналізувати, за рахунок чого це відбувається і тоді вже проводити коригувальні протиепідемічні заходи.

Наприклад, якщо захворюваність зростає за рахунок локальних спалахів – у закритих колективах, як гуртожитки чи інтернати, – слід визначити заходи, які будуть направлені на те, щоб це не відбувалося в подальшому. Так само, якщо проаналізувати і зрозуміти, що, скажімо, громадський транспорт на це впливає – варто, наприклад, збільшити кількість його одиниць на маршрутах.

До теми Чуда не сталося: чому кількість заражених COVID-19 зростає?

Якщо все ж стане очевидно, що це відбувається за рахунок збільшення кількості проведених тестів, то тут ситуація – зрозуміла і варто продовжувати тестування.

Водночас, за словами експертки, тестувати усіх точно не варто – лише конкретні групи людей. Наприклад, точно потребують проведення тестів люди, у яких є клінічні прояви COVID-19 – щоб підтвердити або спростувати діагноз. Крім того, ще одна мета тестування – скрінінгове дослідження. Це проводять для того, щоб подивитися, які групи населення – більш інфіковані, та визначити, де вірус циркулює.

Чи час говорити про колективний імунітет?

Ми можемо стверджувати, що імунітет виробляється. Але поки що не можна сказати, що цей імунітет – колективний. Він – індивідуальний. Тобто виробляється після того, як людина перехворіла.

Однак, враховуючи те, що термін спостереження за хворими на COVID-19 в усьому світі обмежується десь 5-6 місяцями, ми поки що не розуміємо і не можемо знати, якої тривалості буде цей імунітет і чи буде він наявним у всіх, хто перехворів,
– пояснює експертка.

Щодо останнього – є категорія людей, у яких, в силу індивідуальних властивостей організму, стійкість до хвороби не з’являється.

Але, в основному, імунітет таки виробляється і тестування на антитіла (методом ІФА) якраз і говорить про це. Однак для того, щоб зробити якийсь висновок в цілому по Україні, потрібно протестувати на визначення антитіл більше людей.

Чи стає вірус менш небезпечним?

Чи мутує вірус в Україні – важко сказати, тому що у нас безпосередньо таких наукових досліджень не проводилося. Стосовно світової практики, то певні мутації є, але вони не такі масштабні, щоб говорити про те, що вірус змінився і має тепер якісь інші властивості щодо своєї агресивності. Поки що принаймні не можна стверджувати, що він став більш м'яким.

Ситуація зі зростанням кількості хворих – передбачувана / Фото Getty Images

Що відомо про можливе посилення карантину?

Поки що в Україні не планують змінювати адаптивну систему управління карантином, однак обмеження можуть посилити, якщо в понад 10 областях кількість випадків захворювання різко зросте, зазначав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Тоді як міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що пропонуватиме посилити карантинні заходи через зростання кількості нових випадків захворювання на COVID-19. Він пояснив це тим, що люди почали легковажно ставитися до коронавірусу і поводитися так, ніби загрози немає. Міністр вкотре закликав українців дотримуватися карантину.

Читайте також COVID-19 у Києві: чи зупинять транспорт через антирекорд

Мер Києва Віталій Кличко під час онлайн прес-конференції заявив, що у Києві можуть повернути частину карантинних обмежень, які раніше були пом’якшені – у разі, якщо показник захворюваності підвищиться до 24 хворих на 100 тисяч людей. Сьогодні цей показник становить 16 осіб на 100 тисяч населення.

Відновлення обмежень стосуватиметься, передусім, місць великого скупчення людей: великих магазинів, ТЦ, ринків, дитячих садочків та інших установ, де існує велика ймовірність зараження,
– сказав Віталій Кличко.

Мер також закликав правоохоронців більш суворо контролювати дотримання карантинних обмежень організаціями та громадянами, оскільки "багато людей не дотримуються навіть елементарних правил, а потім будуть питати, а що ви зробили, аби ситуація не погіршувалася?".

Крім того, Кличко додав, що показник проведення тестів у Києві перевищує норму в 6 разів та становить понад 72 тести на 100 тисяч мешканців міста при нормі не менше 12 на 100 тисяч населення.

Радник Київського міського голови Володимир Бондаренко своєю чергою в ефірі телеканалу "Україна 24" зазначив, що у столиці хвороба входить в новий пік, не вийшовши ще до кінця з попереднього. Він наголосив: Київ не готовий до наступних етапів ослаблення карантину: повноцінного відкриття кафе та ресторанів, проведення масових заходів, відкриття закладів культури.

Станом на 12 червня низка регіонів України не готові переходити до наступного етапу пом’якшення карантину:

• Вінницька область,
• Волинська,
• Житомирська,
• Закарпатська,
• Київська,
• Львівська,
• Рівненська,
• Тернопільська
• Чернівецька,
• місто Київ.

Ситуація з COVID-19 у Європі

За даними Європейського центру з профілактики та контролю захворювань (ECDC), перша хвиля COVID-19 пройшла пік у всьому ЄС, окрім Швеції і Польщі, передає RMF24.

Так, у країнах Європи рівень захворюваності наразі знизився на 80%, порівняно з піком, який у середньому в регіоні зафіксували 9 квітня. У державах-винятках число випадків захворювання зростає протягом останніх 14 днів і зараз перебуває на найвищому рівні з початку спалаху. Одним із пояснень такої ситуації експерти називають збільшення кількості проведених тестів у цих країнах.