Кубань – Україна: у Києві задумалися над появою вулиці з відповідною назвою

Відповідна інформація з’явилися на сайті Київської міської ради.

Читайте також: У Києві перейменували Московський міст та низку вулиць: перелік

На засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики депутати погодили перейменування ще однієї столичної вулиці. Відтак, пропонується перейменувати вулицю Маршала Жукова у Деснянському районі на вулицю Кубанської України. Це сприятиме відновленню історичної пам’яті про козаче державне утворення на Кубані — Кубанську Україну. Громадське обговорення проходило з 29 травня до 29 липня 2017 року. До голосування долучилися 2079 осіб, із них 60%, тобто 1247 громадян підтримали перейменування,
– мовиться у повідомленні.

Крім того, депутати депутати погодили уточнення розташування вулиці Володимира Сальського. Зокрема, пропонується чітко визначити її межі: від вулиці Академіка Грекова до залізничних копій, відтак вулиця буде розташовуватися лише у Шевченківському районі.

"Це необхідно, адже наразі вулиця Сальського переривається залізничними копіями на два самостійні відрізки, один з яких – у Подільському районі, а інший – в Шевченківському. Ці відрізки не з'єднано один із одним жодним чином, адже через залізничні колії немає переїзду. Такий "розрив" вулиці призводить до суттєвих проблем і плутанини для мешканців, водіїв, комунальних та медичних служб, що завдає незручностей та шкодить їхнім інтересам", – пояснюють у КМДА.

Додамо, що відповідні проекти рішень також мають розглянути на пленарному засіданні Київради.

Нагадаємо, нещодавно Київська влада перейменувала станцію метро "Петрівка" на "Почайна".

Хто такий Маршал СРСР Георгій Жуков? Це радянський полководець і державний діяч, чотириразовий Герой Радянського Союзу, кавалер двох орденів "Перемога". З червня 1940 року по січень 1941 року командував військами Київського особливого військового округу (КОВО). З 1 лютого 1941 року до 29 липня 1941 року займав посаду Начальника Генерального штабу. Саме під його керівництвом розроблялись плани на випадок війни з Німеччиною.

З 23 червня 1941 року Жуков — представник Ставки Головного командування на Південно-Західному напрямку. Під його керівництвом було здійснено спроби переходу в рішучий наступ частин "Червоної армії", що зрештою завершився їхньою поразкою, а також загибеллю та полоном сотень тисяч радянських солдатів, втратою значної частини танків, артилерії та авіації. З 14 вересня до 6 жовтня він командував Ленінградським фронтом і обороною Ленінграда, при цьому використовуючи жорстокі "драконівські" методи — командирів та солдат, які самовільно залишили утримувані ними оборонні позиції, розстрілювали відразу. У жовтні 1941 — січні 1942 років Жуков, під безпосереднім керівництвом Сталіна керував обороною Москви, під час якої ціною великих втрат вдалось зупинити наступ німецьких військ і перейти до контрнаступу.

Крім того, на посаді заступника головнокомандувача і представника Ставки Жуков брав участь в підготовці Сталінградської битви. Втім, всупереч поширеній думці, він не здійснював оперативного командування цією операцією, оскільки в цей час командував радянським наступом на Західному напрямку в районі міста Ржев.

У січні-лютому 1944 року Жуков координував дії 1-го Українського фронту та 2-го Українського фронту у Корсунь-Шевченківський операції. Влітку 1944 року координував дії на Західному напрямку 1-го Білоруського фронту та 2-го Білоруського фронту у операції "Багратіон", також підключався до Львівсько-Сандомірської операції. На заключному етапі війни 1-й Білоруський фронт під командуванням маршала Жукова спільно з 1-м Українським під командуванням Конєва провів Вісло-Одерську операцію, яка стала однією з найуспішніших військових операцій "Червоної армії" у Другій світовій війні. В результаті Вісло-Одерської операції радянські війська визволили Варшаву (17 січня 1945) та розгромили німецьку групу армій "А".

18 січня 1943 року Жукову було присвоєне звання Маршал Радянського Союзу. 10 квітня його було нагороджено вищим військовим орденом "Перемога" під № 1, за визволення Правобережної України. 29 липня 1944 року за зразкове виконання завдань Верховного Головнокомандування під час проведення військових операцій отримав другу медаль "Золота Зірка".

Що таке Кубань? Це історичний регіон на Північному Кавказі, в долині річки Кубань та її приток. З кінця XVII століття є заселеною чорноморськими козаками. З 1860 року під назвою Кубанська область була адміністративно-територіальна одиницею Російської імперії як земля Кубанського козацького війська. Історичним центром Кубані є місто Краснодар. Сьогодні це територія Краснодарського, Ставропольського країв, Адигеї, Ростовської області і Карачаєво-Черкесії Російської Федерації. Історично Кубань розподіляється на дві частини – Чорноморію та Малиновий Клин.