"Рулетка" Окружного адмінсуду: як насправді розподіляють справи

Про авторозподіл справ між суддями

До 2010 року в Україні автоматизованого розподілу судових справ не існувало. Тоді їх одноосібно розподіляв голова суду, до якого надходила справа.

Читайте також: Слід Коломойського: що відбувається у Баришівському суді

​Віталій Титич, який є адвокатом і членом громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України називає період до 2010 року часом "розквіту судової корупції".

Якщо взяти 2007-2008 рік – це якраз розквіт судової корупції. Була така послуга, яка коштувала конкретних грошей, ставили в залежності від суду розподіл справи на конкретного суддю. Це завжди була прерогатива голів судів,
– розповів адвокат ​Віталій Титич.

Віталій Титич

Титич також розповів тодішні "розцінки" в київських судах. "Я пам’ятаю, в Києві по господарському суду називалася сума від 300 до 500 доларів. Брали якраз помічники суддів, на яких треба було розписати. За їхніми словами, вони передавали ці гроші голові суду, який здійснював цей розподіл".

"В Україні це необхідно для того, щоб забезпечити дійсно неупереджений розгляд справи. Щоб не було в ніякої особи питань щодо зацікавленості суддів", – пояснила член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова.

Лариса Швецова

​Якщо простіше, за задумом автоматизований розподіл справ – це як лотерея, в результаті якої суддю у справі визначає комп’ютер автоматично. Тобто неупереджено й об’єктивно. Але навіть за таких умов ризики все одно є. Проте, наприклад, справу можуть переглянути, якщо визнають, що розподіл був упередженим.

Якщо рішенням в кримінальній справі буде встановлено втручання, то особа матиме право на перегляд такого рішення,
– пояснив Віталій Титич.

З’ясувалося, що до Державної судової адміністрації, як до органу контролю, щомісяця надходить чимало скарг на імовірне втручання в судовий розподіл.

Попри відсутність точної статистики, заступник голови Державної судової адміністрації України Сергій Чорнуцький каже, що в місяць може надходити до десяти таких запитів.

Жаліються на те, що був неправильно обраний суддя. Вважають, що або когось незаконно виключили із відповідного авторозподілу, або що в авторозподілі брали участь один чи обмежена кількість суддів,
– пояснив Сергій Чорнуцький.

Сергій Чорнуцький

І почесне місце в частині таких скарг має Окружний адміністративний суд Києва. Наприклад, один із скаржників гендиректор "Заводу "Маяк" подав заяву про відвід судді Погрібніченка. Бо розподіл відбувся між одним суддею, а 38 його колег виявилися виключеними.

Більше того, скаржник повідомив, що три судді – Огурцов, Костенко та Смолій, які були виключені з розподілу їхньої справи, того ж дня чомусь ухвалювали рішення по інших справах.

Ухвала щодо заяви про відвід судді

Ухвала щодо заяви про відвід судді

Утім, очільнику заводу відмовили на відвід судді Погрібніченка. Авторозподіл, на який скаржився гендиректор, відбувся 17 квітня 2019 року.

Зламана "рулетка" Окружного адмінсуду

17 квітня 2019 року в Окружному адміністративному суді Києва розпочався автоматизований розподіл справ між 39 суддями цього ж суду. Комп'ютер показав, що голова суду Павло Вовк і ще 28 суддів не можуть брати участі в розподілі судової справи – через хвороби.

Не можуть й декілька інших. Наприклад, суддя Аблов – у відпустці, суддя Власенкова – відсторонена від здійснення правосуддя, а суддя Дегтярьова – у відпустці по догляду за дитиною. У судді Костенка, виявилось, теж відпустка на 14 днів і більше, у судді Смолія причина зазначена, як "інше". Відмітка "інше" також стоїть навпроти прізвищ ще чотирьох суддів.

Автоматизований розподіл справ

Таким чином, згідно з протоколом розподілу, був лише один суддя, який міг взяти судові справи того дня до роботи, і це Погрібніченко.

Цей приклад автоматичного розподілу в квітні 2019 року – це наочна ілюстрація того, як, здавалось би, неупереджена система стає упередженою. Віталій Титич, адвокат і член громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України вбачає у такому розподілі "прихований підтекст".

17 квітня безальтернативний авторозподіл між одним суддею відбувся ще у низці справ. До судді Погрібніченка потрапила справа щодо зупинення добору кандидатів до Вищої ради правосуддя за квотою президента – на той час Петра Порошенка. А також справа щодо зупинення конкурсу на голову митниці.

​Конкурс на голову митниці

Це конкурс, на якому нещодавно переміг натхненник Prozorro Максим Нефьодов і який перед тим два місяці був на паузі. Усе – через депутата Андрія Антонищака, який звернувся до суду з проханням цей конкурс зупинити.

Як дідько з табакерки виник цей конкурс. Я поставив питання: "Чому так швидко? Давайте після президентських виборів". Ще через два дні після оголошення конкурсу мені стало чітко відоме прізвище керівника майбутньої митної служби,
– заявив Андрій Антонищак.

Але озвучений депутатом мотив зупинити конкурс не збігається із суттю його позовної заяви.

Андрій Антонищак

Водночас, виявилося, що третьою особою у тій справі був Роман Насіров – ексголова Державної фіскальної служби України. І, схоже, саме в його інтересах просили зупинити конкурс.

Як зазначив заявник: "до вирішення питання про переведення голови Державної фіскальної служби України на посаду голови нової Державної митної служби України, відсутні законні підстави для оголошення конкурсу".

Що ж сталося 17 квітня із суддями? Чому було так багато хворих? Того ж дня Вища кваліфкомісія суддів України якраз запрошувала суддів з Окружного адмінсуду на оцінювання.

Читайте також: Кандидати від партії "Слуга народу": люди часів Януковича та друзі Медведчука

"Це питання не до мене. Суддя-спікер не може знати, чому людина перебуває або не перебуває на лікарняному. Це персональна інформація. Саме в цей день, 17 квітня відбувалося кваліфікаційне оцінювання суддів. Ця частина суддів, які зазначили "інше", вони безпосередньо брали участь у проведенні кваліфоцінювання", – пояснив суддя-спікер Окружного адмінсуду Києва Богдан Санін.