Якщо метро зупиниться: як не допустити його паралічу
Київський метрополітен опинився на межі колапсу. За рішенням суду виконавча служба арештувала рахунки комунального підприємства. Отже, воно не зможе здійснювати свою операційну діяльність (платити зарплатню своїм співробітникам, сплачувати рахунки за електроенергію, нести інші адміністративні витрати), що може призвести до зупинки його роботи.
Зважаючи на те, що метрополітен є транспортом підвищеної небезпеки, під загрозу життя і здоров'я опиняться кияни й гості столиці.
Що призвело до такого загрозливого становища та які шляхи виходу з нього, розбиралися аналітики "Публічного аудиту".
Передісторія
Справа тягнеться з 2009 року – тоді колишня столична влада уклала завідомо невигідний договір про покупку в лізинг 100 вагонів метро. Гроші сплачені не були і тепер за позовом "Укррослізингу" суд арештував ці вагони, а за метрополітеном назбирався солідний борг в 1,9 млрд грн, із яких тільки 513,5 млн грн прямих платежів – заборгованість з оплати частини вартості предмета лізингу у розмірі 396,8 млн грн та 116,7 млн – заборгованість з оплати відсотків за користування предметом лізингу. Тобто через неврахування платежів за багатьма негативними складовими договору тепер доводиться розгрібати борг у 3 рази вищий за той, що реально міг бути.
Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 28 вересня 2016 року позовні вимоги "Укррослізингу" задоволено частково: 396,8 млн грн стягнуто з "Київський метрополітен" як оплату частини вартості предмета лізингу, 116,7 млн грн – заборгованість із оплати відсотків за користування предметом лізингу, 235 млн грн – інфляційні втрати, а також 3% річних у розмірі 25,3 млн грн.
Апеляційна інстанція рішення суду першої ланки 31 січня 2017 року змінила: сума заборгованості у 1,9 млрд грн виникла саме за цим рішенням, оскільки судом першої інстанції не було враховано коефіцієнт коригування у розмірі 1,19 млрд грн (право на нарахування коефіцієнту було передбачено п. 1.7. договору від 16 липня 2009 року), а на розрахунок коефіцієнта вплинула більше ніж трикратна девальвація гривні.
Рік тому Київрада звернулася до прокуратури, аби та розслідувала ситуацію, що склалася: міська влада не погоджувалася ані з умовами договору, ані з сумою боргу, яка зросла космічно в зв’язку зі знеціненням національної валюти – саме всі ці доводи і були предметом розгляду справи в суді.
10 лютого 2017 року Вищий господарський суд повернув без розгляду касаційну скаргу Київради, тому зараз діє рішення Київського апеляційного господарського суду, за яким у столичного КП є зобов’язання виплатити вказаний борг.
Для розуміння, київське метро в рік чистими заробляє близько мільярда гривень – минулого року сума становила 1,3 млрд грн. Але це навіть не прибуток, бо взагалі підприємство працює в збиток – 11 млн грн за результатами 2016-го,
– пояснив спеціаліст "Публічного аудиту" Володимир Тарчинський.
Який вихід із ситуації?
Насамперед не можна допустити, щоб столицю паралізувало через зупинку роботи метрополітену. Тому на сьогодні вкрай важливо або добитись розстрочення виконання рішення, щоб зняти арешт із рахунків комунального підприємства та не блокувати його роботу, або відстрочити його виконання, пропонують у "Публічному аудиті".
Крім того, необхідно контролювати хід розслідування прокуратури за фактом укладення невигідної угоди з боку колишньої міської влади, щоб у результаті покласти втрати міського підприємства та бюджету від погашення боргів на винних у цьому осіб,
– акцентував Тарчинський.
На думку спеціалістів, оскільки проблема може набути загальнодержавного масштабу, для забезпечення сталої роботи транспортного підприємства та розрахунку за боргами вже зараз, потрібно звертатися по допомогу до Уряду, аби він втрутився в цю ситуацію.