Жінка вимагала частину боргу від зятя: суд пояснив, чому чоловік не мав повертати гроші
Жінка дала гроші в борг своїй доньці й вони підписали відповідний договір позики. Чималу суму вона разом з чоловіком мала витратити на придбання квартири. Позичальниця підписала розписку, в якій прийняла зобов'язання віддати гроші на вимогу матері.
Що вимагала мати?
Жінка, яка позичила гроші доньці, через суд вимагала повернути 30 тисяч євро, згідно з підписаним у 2018 році договором. Коли її донька отримала гроші та придбала квартиру, то вона проживала з чоловіком у шлюбі. Тобто житло можна вважати спільною власністю, а тому стягнути кошти позикодавець вимагала не лише з доньки, але також з її чоловіка. Про це йдеться в матеріалах справи, пише "Судово-юридична газета".
Дивіться також Чи можуть стягнути борг через кілька років після рішення суду: адвокат розповіла про терміни
Спочатку справу розглянув Кам’янець-Подільський міськрайонний, який довів, що позика й договір про неї дійсно існували, а кошти не поверталися жінці. Тому за рішенням суду донька мала повернути матері 15 тисяч євро.
Що вирішили судді?
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні частини, де жінка вимагала гроші від свого зятя. Мовляв, правових підстав для цього не було, тобто в розписці не йшлося про це зобов'язання.
Тоді позивачка звернулася до апеляційного суду. Вона намагалася довести, що гроші передавалися для потреб родини, бо за них вони придбали житло. Тому чоловік повинен віддавати борг на рівні з позичальницею. Суддя, вивчаючи всі факти врахував, що для стягнення боргу з обох з подружжя потрібно, щоб укладення правочину відбувалося саме в інтересах сім'ї з письмовою згодою іншого члена. Але в цьому випадку договір позики укладався безпосередньо між позивачкою та позичальницею, без залучення третіх осіб.
Тобто, за висновками суду, перебування позичальниці у шлюбі та придбання спільного майна не дає підстав вимагати гроші з її чоловіка. Суд застосував норми Цивільного та Сімейного кодексів і визначив, що грошові зобов'язання в цьому випадку виникли тільки в дружини. Тобто рішення суду першої інстанції було законним.
Було визначено, що наявність зареєстрованого шлюбу не повинна покладати відповідальність за борги на обох з подружжя, якщо на це не було відповідної згоди. Але для того, щоб можна було посилатися на покупку в інтересах сім'ї, потрібні докази, яких позивачка не надала. А чоловік не давав згоди на укладення договору та не брав участь в його реалізації.
Що варто знати про поділ квартири та спільне майно подружжя?
Квартира, яка перебуває у спільній власності кількох осіб, може бути поділена за домовленістю між співвласниками або через суд. Якщо поділити житло фізично неможливо, один із власників може отримати компенсацію за свою частку. Продати таку квартиру також можна, але інші співвласники мають переважне право на викуп частки перед її продажем сторонній особі.
Загальне правило поділу майна після розлучення полягає в тому, що майно, набуте під час шлюбу, вважається спільною сумісною власністю та ділиться між подружжям порівну. Водночас суд може відступити від принципу рівності часток, якщо для цього є вагомі підстави, наприклад, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї або приховував спільне майно.
Якщо житло купили за особисті кошти одного з подружжя, отримані до шлюбу, у спадщину чи як подарунок, воно може бути визнане особистою приватною власністю. Однак для цього потрібно надати докази походження коштів або підстав набуття майна.