Військовий хоче перевестися в іншу частину: що робити, якщо командир відмовляє
До Офісу Військового омбудсмана масово надходять скарги бійців через відмови у переведенні до інших військових частин та порушення термінів виконання наказів. Важливо пам'ятати, що в такому випадку діють правила про умови подачі рапортів та алгоритм дій у разі блокування процесу командирами.
Які документи потрібні для переведення та коли погодження обов'язкове
Ключовими причинами проблем із переміщенням воїнів між частинами є як некоректні дії командування, так і недостатнє розуміння самими військовими юридичних процедур. Як повідомляє Офіс Військового омбудсмана, процес переведення починається з отримання письмового відношення від командира підрозділу, куди планує перейти військовий.
Перевестися за власною ініціативою через застосунок Армія+ наразі можуть бійці Збройних Сил України та Національної гвардії. Для цього необхідно відслужити у своїй поточній частині щонайменше шість місяців, а з моменту попереднього добровільного переведення має минути не менше, ніж рік.
Водночас бійці Державної прикордонної служби, ГУР та Державної спеціальної служби транспорту поки не мають доступу до подачі заявок через електронний сервіс. У майбутньому можуть з'явитися рішення, яке дозволить поширити дію відповідної урядової постанови №1291 і на ці формування.
Переміщення можливе за ініціативою військовослужбовця або за рішенням командування. Також підставою може бути стан здоров'я – за наявності висновку ВЛК,
– повідомили в Офісі Військового омбудсмана.
Необхідне відношення від командира частини, куди планує перевестися військовий, діє протягом 30 днів. Наступним кроком бійця є подання рапорту разом із копією військового квитка та висновком ВЛК за потреби.
Згоду нинішнього командира воїн обов'язково має отримувати під час переміщення між бойовими або між тиловими бригадами. Також ця умова діє для переходу всіх офіцерів.
А не вимагається погодження лише при переході з тилу в бойовий підрозділ для рядового і сержантського складу або за станом здоров'я.
Командир зобов'язаний розглянути рапорт і надати відповідь протягом 24 годин у ЗСУ та 48 годин у Нацгвардії. Відсутність письмової відповіді у визначений термін автоматично вважається наданням згоди на переведення.
Зауважимо! Під час воєнного стану військовослужбовців можуть переміщувати між частинами навіть без їхньої згоди.
Чому виникають затримки розгляду рапортів
Аналіз перевірок свідчить, що командири нерідко затягують виключення військових зі списків через низьку укомплектованість підрозділів. Однак складні обставини на фронті не звільняє командування від обов'язку планувати ротації та виконувати наявні накази.
Іноді командири зловживають строками виключення військовослужбовців зі списків частини. Посилаються – часто обґрунтовано – на низьку укомплектованість підрозділу, відсутність заміни та неможливість провести ротацію під час активних бойових дій,
– йдеться в повідомленні.
За наявності декількох наказів про переміщення пріоритет завжди має рішення посадової особи вищого рівня. Якщо ж надійшли розпорядження одного рівня, командир повинен клопотати про скасування одного з них, адже виконувати обидва накази одночасно заборонено.
Оформлення вибуття та здача посади в межах ЗСУ мають тривати не більше 20 днів від дати надходження наказу. В інших формуваннях цей час збільшено до одного місяця. У разі безпідставного затягування процесів або ігнорування рапортів військовослужбовці мають право звертатися зі скаргою до Офісу Військового омбудсмана.
Військові перед офіційним переходом з однієї частини в іншу мають здати посаду та оформити вибуття. Якщо воїн зіштовхнувся із затягуванням, він може періодично уточнювати статус розгляду рапорту й дату надходження наказу про переміщення. Офіс Військового омбудсмана радить зберігати копії документів і відповідей.
Нагадаємо, військовим планують заборонити переведення в інші частини через СЗЧ, оскільки така практика призводила до хаотичного переміщення військовослужбовців і ускладнювала планування в армії. Після СЗЧ військових повертатимуть до батальйонів резерву, а звідти – до пріоритетних для комплектування підрозділів.
До слова, Офіс Військового омбудсмана приймає скарги щодо порушення прав під час військової служби. Звертатися можуть військовослужбовці ЗСУ та інших військових формувань, резервісти, учасники добровольчих формувань та деякі інші категорії. Родичі також можуть звернутися, але скарга має подаватися в інтересах військовослужбовця і стосуватися проходження ним служби.
Серед питань, з якими можна звертатися, — соціальні гарантії, документи про проходження служби, грошовий атестат та інші проблеми, пов'язані зі службою.