Захмарні ціни на продукти: куди українці можуть поскаржитися на продавців
Коли ціни на продукти штучно завищують, то громадяни мають право звертатися до державних органах, які контролюють дотримання законодавства про ціноутворення та захист прав споживачів. Відповідні звернення приймають у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та інших органах.
Куди скаржитися громадянам у разі завищених цін
Держпродспоживслужба, тобто її центральний апарат або територіальні управління в областях, приймають скарги в режимі онлайн. Але існують й інші органи, куди можна заявити про завищені ціни на продукти. У коментарі 24 Каналу це пояснила керівниця ЮК "Prima Leader Group", адвокатка Діна Дрижакова.
За словами експертки, електронне звернення подається через офіційний сайт або на пошту info@dpss.gov.ua. Також громадяни можуть скористатися офіційними гарячими лініями або чат-ботами відомства, наприклад, у телеграмі.
Проблему із завищеними цінами в продуктових магазинах також можуть розв'язувати міські, селищні чи сільські ради. Діна Дрижакова розповіла, що посадовцям теж можна скаржитися, адже вони мають повноваження здійснювати контроль за дотриманням цін на товари, щодо яких запроваджено державне регулювання.
У деяких випадках скаржитися можна до Державної податкової служби.
ДПС може допомогти, якщо магазин не видає чек, занижує реальну вартість у документах або працює з порушеннями фінансової звітності. У скарзі обов'язково потрібно вказати назву та точну адресу торгового закладу (супермаркету, магазину), додати докази — фіскальний чек та фотографію цінника на полиці, або інші документи, що підтверджують правопорушення.
Адвокатка додала, що без чека довести факт придбання товару у конкретного суб'єкта.
Державне регулювання цін не дає вільно формувати ціни на продукти
Ринкова економіка, за словами Діни Дрижакової, дозволяє формувати ціни на більшість продуктів. На це впливає попит, пропозиція, логістика та сезонність.
Але є список товарів, які не можна продавати набагато дорожче, ніж за тимчасово врегульовану державою вартість. Йдеться про соціально значущі харчові продукти.
Перелік таких товарів затверджений постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, постановою №341 та змінами до неї на період воєнного стану. На соціально значущі продукти поширюється обмеження торгівельної надбавки, зазвичай не вище 10%,
– уточнила експертка.
У списку є:
- хліб житньо-пшеничний та батон;
- борошно пшеничне (вищого та першого ґатунку);
- крупа гречана та пшоно;
- цукор-пісок;
- макаронні вироби вітчизняного виробництва (вироблені з пшениці);
- молоко пастеризоване, жирністю до 2,5% (у плівці);
- хлібобулочні вироби;
- масло вершкове, жирністю до 72,5%;
- яйця курячі (категорії С1);
- м'ясо птиці (тушки курчат-бройлерів);
- соняшникова олія (рафінована);
- питна вода.
Важливо, що перелік може адаптуватися урядом залежно від економічної ситуації. Адвокатка додає, що на інші категорії товарів – наприклад, делікатеси, алкоголь, імпортні сири, несезонні чи тепличні овочі тощо – державне регулювання не поширюється, і магазини самостійно встановлюють націнку.
Нагадаємо, нещодавно через російські удари по бізнесу та логістиці деякі торгівельні мережі запровадили ліміти на купівлю окремих продуктів. Обмежено продавали важливі продукти – цукор, олію, крупи, борошно, макарони, сіль, консерви та яйця. Зокрема, "Ашан" дозволяв купувати до 6 штук або 6 кілограмів певного товару, а також до 6 десятків яєць. В "АТБ" діяли такі ж ліміти на низку бакалійних товарів.
Водночас міністр аграрної політики Тарас Висоцький не передбачає дефіцит базових продуктів в Україні, а тому голод країні не загрожує.
Для підтримки бізнесу, який втрачає продукцію через атаки, у проєкті держбюджету на 2027 рік передбачили 57 млрд гривень. Кошти планують спрямувати на компенсації та страхування ризиків, пов'язаних зі знищенням товарів.