Скасовується навіть власна згода: чи можна вимагати видалення свого фото чи відео з інтернету
У Цивільному кодексі України є норми, які прямо дозволяють громадянам вимагати, щоб фото чи відео з їхнім зображенням видалили з інтернету. Іноді скарга може дійти до адміністрації платформи, або суду, коли людина подала вимогу про припинення порушення та відшкодування моральної шкоди.
Коли публікація фото людини в мережі є незаконною?
За правилами, поширення фото чи відео, на якому присутня фізична особа, може відбуватися лише за наявності її згоди. У разі смерті людини, медіаматеріали можна поширювати за згодою дітей, дружини/чоловіка, а якщо їх немає, то з дозволу батьків, братів чи сестер. Заслужений юрист України, керівний партнер Адвокатського обʼєднання Doctor Law Катерина Чехунова пояснила в коментарі 24 Каналу, у яких випадках можна вимагати в автора видалення конкретного фото чи відео.
Дивіться також Право, яке гарантоване Конституцією: що варто робити людині, яку затримала поліція
У Цивільному кодексі, а саме в статті 308, йдеться про те, що художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, або її представників.
Наприклад, особа виявила свою фотографію на сторінці закладу, компанії чи іншого користувача соціальної мережі, хоча не надавала згоди на її публікацію. У такому випадку вона має право звернутися до власника сторінки з вимогою видалити матеріал, а за відсутності добровільного реагування – подати скаргу адміністрації платформи або звернутися до суду з вимогою про припинення порушення та відшкодування моральної шкоди.
Крім того, навіть якщо людина раніше дозволяла опублікувати контент зі своїм зображенням, то вона має право відкликати таку згоду. За нормами Закону України "Про захист персональних даних" обробку матеріалу можна заборонити без зазначення мотивів, якщо єдиною підставою для його поширення є згода цієї ж людини.
Більше того, особа вже після згоди може вимагати припинення публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.
Наприклад, якщо пацієнт підписав згоду на фото- та відеозйомку свого обличчя/результату, однак згодом передумав щодо подальшого використання свого зображення в матеріалах, які стосуються його особистого життя. У такій ситуації він може відкликати раніше надану згоду та вимагати припинення подальшого поширення відповідних матеріалів, а за наявності правових підстав – їх видалення з публічного доступу,
– уточнила адвокат.
Окремі положення стосуються поширення фото з приватного профілю без дозволу. Катерина Чехунова розповіла, що судова практика колись визначала, що коли особа самостійно поширює таке фото на своїх сторінках, то використання такого контенту на інших ресурсах є правомірним.
Так показовою є справа №214/11028/21, яку розглянув Верховний Суд. У результаті було визначено, що розміщення фотографії в соціальній мережі без обмеження кола користувачів, які можуть переглядати це фото, є публічним показом фото. Людина фактично дала згоду й зробила таку інформацію відкритою.
Але експертка пояснила, – коли фото були відкриті лише для певного кола користувачів, то публічного права на розповсюдження таких фото не було, а отже, їх використання без згоди автора не дозволяється.
Що ще варто знати про захист персональних даних?
В Україні в межах євроінтеграції готують зміни до законодавства про захист персональних даних. Пропонується посилити контроль за фото- та відеозйомкою громадян та подальшим поширенням таких матеріалів. Громадяни матимуть більше можливостей вимагати видалення своїх персональних даних або заперечувати проти їхнього використання. Реформа має запрацювати до кінця 2026 року.
Закон встановлює важливий виняток: якщо зйомка відбувається відкрито на вулиці, під час мітингів, зборів, конференцій або інших публічних заходів, згода кожної особи не потрібна. Водночас людина може вимагати припинити поширення матеріалів, якщо вони стосуються її особистого життя.