Страхування та кредити: як НБУ хоче відремонтувати небанківський фінринок

Навіть більше – старе законодавство гальмує розвиток ринку. Тому нові закони про фінансові послуги, про кредитні спілки, про страхування – це важливі пазли, без яких повна картина не складеться.

Читайте також Відкат і не тільки: чому Україна не домовилась про транш МВФ і коли це відчують українці

Ще задовго до ухвалення закону про "спліт" команда Національного банку поринула з головою в дослідження ринків страхування, небанківського кредитування, факторингу, лізингу.

Ми аналізували поточну роботу кожного сегмента, їх сильні та слабкі сторони, писали та обговорювали з ринком "білі книги", які лягли в основу майбутнього регулювання. Аналізували законодавче та нормативне регулювання, яке подекуди стримувало розвиток ринку, а подекуди навпаки закладало "бомби сповільненої дії", які загрожували з часом створити ризики для стабільності ринку.

Врешті спільно з гравцями ринку ми напрацювали зміни до законодавства. Перший із трьох ключових законів – "Про фінансові послуги та фінансові компанії" – наші колеги з парламенту зареєстрували на початку цього тижня під номером №5065. Другий – "Про кредитні спілки" – сподіваюсь, зареєструємо найближчими днями.

Які зміни передбачає новий закон про фінансові послуги?

Ризик-орієнтований підхід у регулюванні та нагляді, спрощення ліцензування, прозора структура власності, законні джерела капіталу всіх установ, зрозумілі бізнес-моделі, якісне корпоративне управління з урахуванням пропорційності. Всі ці принципи діятимуть для усіх небанківських фінансових установ.

Спрощення ліцензування та виходу компаній на ринок. Для фінансових компаній та ломбардів документ пропонує скасувати двоетапний порядок створення компанії. Юридична особа зможе отримати одну з двох ліцензії – на діяльність фінкомпанії або на діяльність ломбарду. І відразу з ліцензією отримати статус фінустанови.

Можливість розширення бізнесу. Адже надання фінансових послуг не буде виключним видом діяльності. Компанії зможуть здійснювати іншу господарську діяльність. А відтак зможуть повноцінно реалізувати свої можливості.

Превентивні заходи для фінкомпаній та ломбардів. Якщо Національний банк бачитиме певні ризики, навіть якщо установа ще не порушила вимоги законодавства, то регулятор зможе застосувати коригувальні заходи.

Рекомендуємо! Гра в наперстки: як Україна намагається обманути МВФ

Чого чекати від закону про кредитні спілки?

Членами кредитних спілок зможуть бути не лише громадяни, а й юридичні особи. Йдеться про фермерські господарства, кооперативи, мікропідприємства.

Посилення системи управління кредитною спілкою. Адже сьогодні фактично декілька осіб можуть управляти кредитною спілкою. А це створює ризики. Тому законопроєкт запропонує чіткі підходи до побудови системи управління та розподілу повноважень.

Прозора структура капіталу кредитної спілки. Адже сьогодні значна частина капіталу окремих кредитних спілок переважно формується внесками членів до пайового капіталу. Вони, здебільшого, є квазідепозитами, оскільки можуть бути повернуті членам спілки за їх вимогою. Також на них виплачується постійний часто підвищений дохід. Це не дає адекватно оцінити фінансовий стан кредитної спілки. Тому законопроєкт пропонує переглянути підхід до структури капіталу кредитних спілок.

Цікаво! Криптовалюта – наше майбутнє: але чи варто інвестувати в біткойн

Яка загалом мета Національного банку на небанківському ринку?

Перше – спростити "життя" надійним, конкурентним та прозорим гравцям.

Друге – забезпечити стійкість та стабільність небанківського фінринку.

Третє – забезпечити його прозорість та захистити клієнтів фінустанов від можливих порушень.