Мстивий бездушний Президент – політичне сміття, – Гриценко

19 січня 2017, 14:49
Читать новость на русском

На думку колишнього міністра оборони України, голови Комітету ВР України з питань нацбезпеки і оборони (2007-2012), лідера партії "Громадянська позиція"Анатолія Гриценка, ситуація, яка склалась із утилізацією сміття у Львові, давно вийшла за межі проблеми міста і її вирішення залежить від вищого керівництва держави, зокрема, Президента України.

Таку думку Гриценко висловив у своєму блозі на "Українській правді".

"Я не є адвокатом Андрія Садового, ми в різних партіях і, в принципі, є політичними конкурентами. Однак у критичній ситуації, що склалася у Львові й навколо Львова, промовчати не можу", – зазначив він.

Коли президент (і його уряд) в угарі політичних ігрищ на знищення Садового, разом з його рейтингом і фракцією "Самопоміч", вже явно заступили за червону межу – не лише відповідальності, але й людської моралі. Коли від мстивого президента і його умисної бездіяльності щодня, вже протягом восьми місяців, потерпають сотні тисяч львів'ян.

Напевно Садовий як міський голова міг і мав би зробити більше для завчасного і системного вирішення проблеми з вивезенням/утилізацією сміття. Пообіцяв на виборах – зроби, врешті це питання політичної відповідальності. Але...

Коли вже сталося лихо і нависла реальна небезпека екологічної катастрофи, коли мер неодноразово звертається за допомогою до президента, уряду – чому замість допомоги, не меру навіть, а сотням тисяч людей, Порошенко і підпорядковані йому порошенки проявляють повну бездушність і безвідповідальність?!
– підкреслив політик

"Врешті, ти ж гарант, маєш захищати людей і їхні права – хіба твої власні політичні ігрища й виборчі розклади/наперстки важливіші від людського горя?!" – пише Гриценко.

За його словами, сиутація, коли мер міста змушений просити допомоги за кордоном, оскільки не отримує її від керівництва власної країни, є недопустими.

Неприпустимо, коли для локалізації екологічної катастрофи міський голова змушений за допомогою звертатися не до власної держави, а до зарубіжних держав, іноземних послів, іноземних міст-побратимів.

Соромно за такого президента і за таку державу, в якій людина, її права і інтереси для найвищих посадовців – не на першому, а на десятому місці,
– додав він.