Парламент сихівського масштабу: у Львові вирішили відновити районні ради

Ідея повернення районних рад, які у Львові скасували понад 20 років тому, викликала жваве обговорення у політичних колах, хоча ймовірність втілення її у життя невисока – як з юридичної, так і суто політичної точки зору, повідомляє ZAXID.NET.

Втім, частина депутатів ЛМР уже гаряче підтримала цю ініціативу, хоча колишній мер Львова Василь Шпіцер, який свого часу мав справу з райрадами, вважає цю ідею дурістю, а тодішніх депутатів райрад називає не інакше як "ледарями".

Проектом ухвали міськради, підготованим депутатом фракції БПП Уляною Пак, передбачене відновлення у Львові шести (за кількістю міських районів) районних рад. У тексті проекту ухвали, який є у розпорядженні не вказана кількість депутатів цих рад, а також дата виборів, однак зазначено, що вибори мали б відбутися ще цього року.

Сама авторка ухвали доцільність відновлення райрад пояснила бажанням "залучити до управління містом численних громадських активістів", які зараз, на її думку, позбавлені впливу на управління містом.

Втім, вона не змогла назвати ні бажану кількість депутатів, ні дату проведення виборів. Нема в Уляни Пак відповіді і на питання, хто ж оплачуватиме діяльність нових рад, хоча вона сподівається, що ці витрати "будуть мінімальними", а засідання депутати зможуть проводити у приміщеннях райадміністрацій.

"Це консолідоване рішення нашої фракції, але ми не обговорювали деталей. Ми хочемо винести це обговорення на сесію міськради і прийняти рішення після обговорення депутатами усіх фракцій", – сказала Уляна Пак.

Ініціатива Уляни Пак, яка є заступником голови фракції БПП у Львівській міськраді, викликала неоднозначну реакцію у депутатів з інших фракцій.

Це дурниця. Управління районами Львова здійснюється райадміністраціями, а створення райрад лише внесе зайвий хаос. Наша фракція точно не голосуватиме за таке рішення,
– сказав Андрій Шевців, голова найбільшої у міськраді фракції "Самопоміч", що налічує 24 депутати (загалом Львівська міськрада має 64 депутати).

Тієї ж думки дотримуються і в партії "УКРОП", яка представлене в ЛМР п’ятьма депутатами.

"Не бачу доцільності у відновленні райрад у Львові, тому наша фракція не буде підтримувати цього питання. Львів не те місто, в якому мають бути районні ради. У містах-мільйонниках справді потрібні райради, бо міська рада не може всього охопити. У Львові всього трішки більше 600 тис. виборців, а візьмемо для порівняння лише один Деснянський район у Києві, то в ньому десь 320 тис. виборців", – сказав керівник фракції "УКРОПу" Ігор Телішевський.

Натомість у львівській "Свободі" (8 депутатів ЛМР) підтримали ініціативу своїх колег з БПП. За словами депутата Андріана Гутника, "додатковий контроль не буде зайвим".

"Свобода" підтримує всі громадські ради, які діють при виконавчих органах влади різноманітних структур. Тому і депутатський корпус у районних радах Львова також не буде зайвим – якщо це будуть обранці від народу, які покращуватимуть життя українців. Фракція "Свободи" при розгляді цього питання у міській раді голосуватиме "за", – заявив Андріан Гутник.

Юристи міськради вважають, що ухвалення рішення про відновлення районних рад суперечить закону "Про місцеве самоврядування в Україні". За словами керівника юридичного управління ЛМР Гелени Пайонкевич, утворення райрад можливе лише за умови проведення місцевого референдуму на вимогу не менше 10% львів’ян, або ж не менше 50% депутатів міськради. "При цьому, нагадаю, проведення місцевих референдумів в Україні так і не вирішене остаточно на законодавчому рівні", – каже Гелена Пайонкевич.

Те, що депутати зараз хочуть повернути у Львові райради – це або від убогості мислення, або таким чином вкидається російська фішка, щоб у місті створити безлад,
– так емоційно прокоментував ініціативу теперішніх депутатів колишній мер Львова Василь Шпіцер, який свого часу мав справу з міськими районними депутатами.

Нагадаємо, що на початку 90-х у Львові діяли п’ять районних рад депутатів, кожна з яких налічувала по 100 депутатів. У 1994 році усі ці ради саморозпустилися.

"Це були десятки ледарів, які нічого не могли зробити. Вони собі обирали голову, який був повністю незалежний від мера. Працювати у той час було неможливо - кожен робив, що хотів, – розповідає Василь Шпіцер. – До того ж, вони не хотіли займатися міськими проблемами. Вони показували на Ратушу й казали: "Там є Шпіцер і це його питання". Впливу на депутатів районних рад не було жодного. Це відчували навіть у Києві. До середини 1994 року усі п'ять районних рад провели сесії, під час яких проголосували за саморозпуск. Їх рішення підтримала і Львівська міська рада, після чого ми звернулися до Верховної Ради і вже у 1994 році виборів до районних рад не проводили".