Розкрадання земель Міністерства оборони: які методи використовують місцеві чиновники

140 гектарів елітної землі в десяти кілометрах від межі Львова. Вона ніби є, але зробити із нею нічого не можна. Можу лишень собі уявити, як сверблять руки у львівських забудовників, адже на тій землі можна звести ціле місто.

Читайте також: Фіксований тариф за електроенергію буде скасовано: чи доведеться платити більше

То що ж їм дотепер заважало забудувати її житловими комплексами та котеджними містечками? А те, що оця брюховицька земля належить Міністерству оборони України. Колись на оцих 140 гектарах розташовувалося військове містечко №160. Колись там були артилерійські склади. Проте 10 років тому містечко закрили та розформували, снаряди звідти вивезли, а територію визнали надлишковим майном міністерства оборони.

Землю з усіма будівлями планували продати з аукціону, але щось пішло не так і військове містечко досі рахується на балансі військового відомства. За останні 10 років територія ніяк не використовується. Мабуть, відклали про запас до кращих часів.

Земля є, їсти не просить, то ж нехай собі рахується на балансі Міністерства оборони. Але ж вона не дає спокою брюховицьким чиновникам вже років з три.

Утім особливо активізувалися вони впродовж останнього року, засипаючи Міністерство оборони листами з проханнями передати територію військового містечка в комунальну власність Брюховецької сільської ради.

Лист від брюховицьких чиновників

Лист від брюховицьких чиновників

Головний аргумент Брюховецьких чиновників – відсутність земель у самому селищі, а головний козир – необхідність забезпечувати житлом ветеранів АТО та військовослужбовців.

Більше того, у листах до військового відомства Брюховецький селищний голова Володимир Доманський зазначає, що територія занепадає, заростає чагарниками, а у нього вже в наявності давно розроблений план розвитку цієї території.

Тож залишилася хіба маленька формальність – передати її на баланс очолюваної ним сільської ради. А той справді виходить, що під боком цілих 140 гектарів, а будувати там зась!

До речі, наприкінці 2018 року частину цієї величезної території таки вже відкусили. Кабмін погодив передати 15 гектарів військового містечка Львівській обладміністрації з метою подальшої передачі земель воїнам АТО під індивідуальне житлове будівництво. Такий поворот неабияк обурив брюховиччан.

Про індивідуальне житлове будівництво

І знову на Міністерство оборони посипалися листи, що мовляв не можна віддавати під контроль іншого органу таку значну площу, бо це суперечить принципу децентралізації та ламає плани селищної ради на розвиток населеного пункту в інтересах громади.

Проте оскаржити це рішення в пана Доманського не вийшло, тож якщо із втратою 15 гектарів він змирився, то за 125, які лишилися на балансі Міністерства оборони вирішив боротися до останнього.

Брюховецька сільська Рада до Міністерства оборони виступила із зустрічною пропозицією. Надіслала військовому відомству цілий меморандум. Ви передаєте безкоштовно нам в комунальну власність решту військового містечка 125 гектарів, а ми вам 300 квартир для військовослужбовців.

На перший погляд схема непогана. Ми вам квартири, ви нам землю. Але, давайте в деталях розберемо суть такої пропозиції.

У даному випадку мова не йде про будівництво ЖК у Брюховичах для потреб військових. Ні, брюховецькі депутати вже віднайшли, на що обміняти дорогоцінну землю. Перша частина бартерної угоди за їхньою версією – це 60 квартир у селі Гаї Тернопільської області. А решту 180 квартир ще будуть далі підбирати. А от землю передайте в комунальну власність якнайшвидше.

Угода про квартири військовим

Я не полінувалась та віднайшла на мапі оце село Гаї на Тернопільщині. Від обласного центру Тернопіль 90 кілометрів. А Брюховичі для порівняння в десяти кілометрах від Львова. Відчуваєте різницю?

А тепер трохи цифр. Зараз вартість квартир у селах під Тернополем у середньому 11 тисяч гривень за квадратний метр, і це, якщо купувати одну-дві квартири. Якщо мова йде про так звану оптову закупівлю – 60 квартир, то забудовник може суттєво зменшити ціну на 15%. Але навіть, якщо лишити все, як заявлено, то за 15 тисяч квадратних метрів житла під Тернополем отримуємо цифру в 165 мільйонів гривень, або 6,5 мільйонів доларів. Утім 125 гектарів у Брюховичах, якщо продавати по-чесному за ринковою ціною, можуть коштувати удесятеро дорожче. Тож так звана "вигідна угода" очевидно вигідна лише одній стороні.

Закупівлі

Брюховицька сільська рада, ще навіть не отримавши відповіді від Міністерства оборони, проголосувала за згоду взяти державні землі на баланс на таких умовах.

Більше того, ота військова земля так муляє Брюховецьким можновладцям та забудовникам , що не дочекавшись дозволів від Міноборони там ще понад рік тому вже почалося будівництво котеджного містечка. Вирубали дерева, заганяли техніку й робота кипіла.

Ця історія не пройшла повз правоохоронні органи й поліція порушила кримінальну справу проти посадовців Брюховецької селищної ради, які нібито не помітили зухвалого захоплення державних земель та початку на них будівництва приватного житла.

Суд із правоохоронцями погодився та наклав арешт на ділянку, аби її не можна було відчужити. Кілька тижнів тому справа пішла по новому колу, адже брюховицька сільська рада поклопоталася про зняття арешту і суд таке прохання задовольнив.

Тож будівництву зелене світло? Журналісти 24 каналу були на місці й бачили будівництво на території частини, тому задзвонили сільському голові Володимиру Доманському, який, до речі, заявив амбітні плани ,як кандидат-мажоритарник, до Верховної Ради.

Володимир Доманський

Але пан Доманський у телефонній розмові запевнив, що слідчим нацполіції, суду та нашим журналістам привиділося будівництво котеджного містечка справді ведеться, але поза межами земель Міністерства оборони. Невже? Ця історія може бути лакмусовим папірцем для того, аби зрозуміти, хто в темі, і хто в долі.

Адже навіть дитині буде зрозуміло, що вартість 125 гектарів землі у Брюховичах, то неспіврозмірна ціна отій вигідній пропозиції від пана Доманського у 300 квартир, розкиданих по райцентрах по всій Україні.

Ціна за сотку землі у Брюховичах на ринку стартує від двох тисяч, однокімнатні квартири у ЖК від 30 тисяч доларів. Звісно, ця земля принесе чиновникам та забудовникам мільйони доларів. Оті 300 квартир окупляться із будівництвом першої-другої висотки.

До речі, тут згадалася історія про "рівноцінний обмін" у центрі і на околицях, яка стала основою для кримінального провадження у справі Національної гвардії та Укрбуду. Щось підказує мені, що хтось хоче наступити на ті самі грабліЧи розуміють це у Мінобоорони і чи дадуть на згоду на таку "вигідну" пропозицію від Брюховецьких чиновників – головна інтрига, яка лишається для нас із вами.

А ось вишенька на тортик у розпорядженні нашої редакції опинилися документи, які вказують на те, що отака вигідна угода таки буде укладена. Є проект розпорядження Кабінету Міністрів України про передачу земель військового містечка №160 у комунальну власність селища Брюховичі. Тож справа лишилася за малим, а саме трансформувати проект у повноцінний документ.

Проект розпорядження Кабінету Міністрів

Нагадую ще раз 125 державних гектарів в елітному передмісті передають безкоштовно в комунальну власність селища. Ніби обмінюють на уявні 300 квартир для військовослужбовців, які розкидані десь по околицях райцентрів. Натомість місцева влада отримує курку, що несе золоті яйця, бо вона зможе розпоряджатися тією землею на власний розсуд.

Але ж пам'ятаєте, що ще 10 років тому Анатолій Гриценко, будучи головою комітету національної безпеки та оборони тодішнього парламенту запевняв, що цю землю продадуть з аукціону.

Читайте також: Дитячі табори із чорними мітками: як проходить слідство у таборах "Вікторія" та "Славутич"

Як на мене, Кабміну та Міноборони пам'ять варто освіжити та ці наміри згадати. Виручити можна буде суму куди більшу, аніж запропоновані 300 квартир на околицях. Тож спостерігаємо за розвитком подій.