Як полюбити бігати і пробігти першу десятку

24 сентября 2018, 16:01

Якщо ранкові, вечірні чи пообідні пробіжки вам зовсім не чужі, якщо іноді бігаєте для фану чи для хорошого самопочуття, рано чи пізно виникне ідея пробігти щось серйозніше, ніж просто кілька кіл на шкільному стадіоні.

Мені біг став зовсім не чужий приблизно два роки тому, коли з легкої руки подруги стала учасницею чудової "секти" бігунів, які бігають не лише заради власного задоволення, але з благодійною метою. (Кому цікаво, шукайте у Facebook групу "Ліга доброго бігу").

Дивіться також: Українська легкоатлетка вразила благородним вчинком на ЧЄ: щемливе відео

Правда, зізнаюсь, що ці два роки були досить лінивими – бігала зовсім не часто, рідко коли пробігала більше 5-ти кілометрів за пробіжку. А були й взагалі "нульові" місяці, коли жодного разу так і не взувала кросівки, і навіть подумувала взяти перерву в "Лізі...", щоб не підводити напарників.

Кілька місяців тому в руки мені потрапила неймовірна книжка Крістофера Макдугала "Народжені бігати". Саме вона відродила в мені бажання знову повернутись обличчям до бігу.


"Народжені бігати" змінять ваше ставлення до бігу//Фото: blog.yakaboo.ua

Коли читаєш про безмежні можливості людей, які добами бігають ультрамарафони – а ти просто зранку лінишся вилізти з-під теплої ковдри, стає трохи соромно.

"Чарівний копняк" спрацював і в порівнянні з "нульовим" червнем я пробігла за липень в сумі майже 50 кілометрів.

Я бігала вранці і ввечері, полем і стадіоном, з музикою і без, на голодний шлунок і після ситного обіду – я випробовувала свій організм і мені це, щонайменше, подобалось.

Читайте також: Як думки впливають на здоров'я і фізичну форму: цікаві факти

Тут і прийшла думка – досить бігати просто так – треба встановити собі конкретну ціль і вже нею себе мотивувати.

На початку серпня дізналась, що у вересні у Львові пройде 10-кілометровий забіг "Львівська десятка". Від учасників не вимагають жодних довідок про набігані кілометри, потрібно лише зареєструватись – тим більше, що не треба їхати в чуже місто чи кудись далеко за кордон.

Зареєструвалась!


Готуватись до 10-кілометрового забігу варто починати хоча б за місяць/Фото: unsplash.com

Назвався грибом, лізь в борщ – я почала готуватись до своєї першої в житті десятки.

На все про все в мене було трохи більше місяця, але вже тоді звідкись була впевненість, що цю 10-ку я таки пробіжу.

Бігати старалась хоча б двічі на тиждень, правда, повноцінної десятки за ці тренування так жодного разу й не пробігла – найбільше було 9 км за один забіг.

Більш досвідчені бігуни порадили не перемудрувати і не знущатись над собою, а робити все у звичному для себе режимі, поступово, збільшуючи навантаження.

За їхньою ж порадою в останній тиждень перед стартом майже повністю утрималась від тренувань, щоб, так би мовити, зібрати всю енергію і пробігти дистанцію на повну силу.

Читайте також: Як мотивувати себе щодня: 8 простих способів

Неділя, 16 вересня. Перед Львівською оперою зібралось кілька сотень бігунів: дехто – з амбітною ціллю - перемогти чи показати свій найкращий результат, хтось – просто випробувати можливості свого тіла і пробігти перші 10 кілометрів у своєму житті. Я – серед тих других.


Учасники "Львівської десятки" почали збиратись перед оперним театром з самого ранку/Фото автора

Підтримка відчувалась як на перших метрах, так і впродовж усієї дистанції, коли звичайні перехожі зупинялись, щоб підбадьорити бігунів. Приємно також вразив високий рівень організації події. А як же надихають оті спортивні дідусі та бабусі, які іноді по дистанції випереджали навіть набагато молодших бігунів.

Траса була доволі легкою, оскільки не мала жодних перепадів висоти. А так, як за призовими місцями я не гналась, то й бігла у своєму комфортному темпі – моя мета була дістатись до фінішу, але все ж бажано не останньою.

Читайте також: Спортивне безкультур'я: як бургери та пиво затьмарюють спорт в Україні

Свої перші у житті 10 кілометрів я подолала за трохи більше, ніж годину і наразі це мій найкращий результат.


Перша медаль за першу десятку/Фото автора

Тепер маю нову ціль – навесні пробігти півфмарафон.

З досвіду скромної першої десятки скажу, що, крім цілі, важливо також мати непереборне бажання і вірити у безмежність своїх можливостей. А якщо ще й маєте підтримку близьких людей, то будь-яка навіть захмарна вершина вам під силу.