Мені біг став зовсім не чужий приблизно два роки тому, коли з легкої руки подруги стала учасницею чудової "секти" бігунів, які бігають не лише заради власного задоволення, але з благодійною метою. (Кому цікаво, шукайте у Facebook групу "Ліга доброго бігу").
Дивіться також: Українська легкоатлетка вразила благородним вчинком на ЧЄ: щемливе відео
Правда, зізнаюсь, що ці два роки були досить лінивими – бігала зовсім не часто, рідко коли пробігала більше 5-ти кілометрів за пробіжку. А були й взагалі "нульові" місяці, коли жодного разу так і не взувала кросівки, і навіть подумувала взяти перерву в "Лізі...", щоб не підводити напарників.
Кілька місяців тому в руки мені потрапила неймовірна книжка Крістофера Макдугала "Народжені бігати". Саме вона відродила в мені бажання знову повернутись обличчям до бігу.
"Народжені бігати" змінять ваше ставлення до бігу//Фото: blog.yakaboo.ua
Коли читаєш про безмежні можливості людей, які добами бігають ультрамарафони – а ти просто зранку лінишся вилізти з-під теплої ковдри, стає трохи соромно.
"Чарівний копняк" спрацював і в порівнянні з "нульовим" червнем я пробігла за липень в сумі майже 50 кілометрів.
Я бігала вранці і ввечері, полем і стадіоном, з музикою і без, на голодний шлунок і після ситного обіду – я випробовувала свій організм і мені це, щонайменше, подобалось.
Читайте також: Як думки впливають на здоров'я і фізичну форму: цікаві факти
Тут і прийшла думка – досить бігати просто так – треба встановити собі конкретну ціль і вже нею себе мотивувати.
На початку серпня дізналась, що у вересні у Львові пройде 10-кілометровий забіг "Львівська десятка". Від учасників не вимагають жодних довідок про набігані кілометри, потрібно лише зареєструватись – тим більше, що не треба їхати в чуже місто чи кудись далеко за кордон.
Зареєструвалась!
Готуватись до 10-кілометрового забігу варто починати хоча б за місяць/Фото: unsplash.com
Назвався грибом, лізь в борщ – я почала готуватись до своєї першої в житті десятки.
На все про все в мене було трохи більше місяця, але вже тоді звідкись була впевненість, що цю 10-ку я таки пробіжу.
Бігати старалась хоча б двічі на тиждень, правда, повноцінної десятки за ці тренування так жодного разу й не пробігла – найбільше було 9 км за один забіг.
Більш досвідчені бігуни порадили не перемудрувати і не знущатись над собою, а робити все у звичному для себе режимі, поступово, збільшуючи навантаження.
За їхньою ж порадою в останній тиждень перед стартом майже повністю утрималась від тренувань, щоб, так би мовити, зібрати всю енергію і пробігти дистанцію на повну силу.
Читайте також: Як мотивувати себе щодня: 8 простих способів
Неділя, 16 вересня. Перед Львівською оперою зібралось кілька сотень бігунів: дехто – з амбітною ціллю - перемогти чи показати свій найкращий результат, хтось – просто випробувати можливості свого тіла і пробігти перші 10 кілометрів у своєму житті. Я – серед тих других.
Учасники "Львівської десятки" почали збиратись перед оперним театром з самого ранку/Фото автора
Підтримка відчувалась як на перших метрах, так і впродовж усієї дистанції, коли звичайні перехожі зупинялись, щоб підбадьорити бігунів. Приємно також вразив високий рівень організації події. А як же надихають оті спортивні дідусі та бабусі, які іноді по дистанції випереджали навіть набагато молодших бігунів.
Траса була доволі легкою, оскільки не мала жодних перепадів висоти. А так, як за призовими місцями я не гналась, то й бігла у своєму комфортному темпі – моя мета була дістатись до фінішу, але все ж бажано не останньою.
Читайте також: Спортивне безкультур'я: як бургери та пиво затьмарюють спорт в Україні
Свої перші у житті 10 кілометрів я подолала за трохи більше, ніж годину і наразі це мій найкращий результат.
Перша медаль за першу десятку/Фото автора
Тепер маю нову ціль – навесні пробігти півфмарафон.
З досвіду скромної першої десятки скажу, що, крім цілі, важливо також мати непереборне бажання і вірити у безмежність своїх можливостей. А якщо ще й маєте підтримку близьких людей, то будь-яка навіть захмарна вершина вам під силу.