Українець Лесь Панчишин, який здивував увесь світ своїми картинами

Про навчання

– Я взагалі малював постійно, так само як всі діти. І мені сподобалось те, що мама побачила, що воно мені вдається і подала ідею, щоб віддати мене в художню школу.

Читайте також: Українець, який затримав дихання на рекордну кількість хвилин: захопливі кадри

– У коледжі я поступив на кераміку, хоча все життя я знав, що хочу стати живописцем. Вступ у коледж для мене це все-таки була свобода, творчість. Проте, як-не-як, це академічна школа – коледж імені Івана Труша і доходить до того, що ти просто робиш так, як всі.

– Я пригадую, що я Давиду зробив зелені очі. А він був з гіпсу, там все біло-сіре і все на нюансах, кольори ледь-ледь. Після того в мене почався якийсь такий момент, що мені хотілося робити наперекір тим правилам, які мають бути.

Лесь Панчишин

– Я спочатку думав і чекав, що мною хтось буде займатись. Цього не ставалось. поки я писав. Звичайно, відповіді ніякої не отримав. І це в один момент розхолоджує, а в інший момент воно злить і ти думаєш, та як, чому, я ж можу.

– Був момент, я дивився в сюжеті в новинах про відкриття SLAVA FROLOVA-GROUP у Києві про заснування такого проекту. Я зразу знайшов їх у Facebook, написав на пошту. Зовсім не багато пройшло часу і мені відповіли, що їм сподобались мої роботи. Для мене вже був мінімальний такий знак – що це комусь теж цікаво.

Про картини

– Я сам монтую свої виставки, тому що зразу бачу, як вони будуть поєднуватись. Нова серія буде про биків, я продовжую свою серію анімалістику. Мені хочеться показати сильну енергетику активності.

Картина з нової виставки Леся Панчишина

– У новій виставці буде робота, на якій буде відбите моє тіло. Це було дуже цікаво, холодно і затратно на матеріали. При невдалій спробі потрібно було зразу змиватись і все наново – це дуже багато часу.

Картина Леся Панчишина, яку він намалював своїм тілом

– Ніхто не міг повірити, що в мене виходить. Був момент навіть в мене вдома, коли мій викладач питає: що, це, продається? З таким типу скепсисом. А я кажу: ну так, продається.

– Коли я продав свої перші роботи за нормальні суми. Це ті самі гроші, що можна купити круту гітару і тоді вже тато перестав мені радити, перестав домальовувати.

Про співпрацю з галереями

– Перші спроби співпраці були дуже смішні. Я приходив, говорив, на тебе дивилися так: ну що за малий якийсь прийшов. В моєму випадку – це була наполегливість, якщо ти не будеш про себе розказувати, то як про тебе хтось взнає? Як про тебе взнає арт-диллер? Чи тебе взагалі почнуть слухати, чи з тобою почнуть говорити.

Читайте також: Українка, яка вперше підкорила сім найвищих вершин планети: неймовірні деталі

– Я був учасником проекту Ukraine EXISTS, який був у Нью-Йорку, представлений в будівлі ООН. І дійшло до того, що за два роки після виставки тієї вдалось організувати виставку в Українському національному музеї Чикаго.

Роботи Леся Панчишина

– Все дуже довго тягнулося, настільки, що вже не було часу відправити ці картини. Ми поїхали в "Епіцентр", купили пластмасову трубу, по якій вода стікає. Вона була один метр і п'ятдесят сантиметрів у висоту. Вона виглядала просто, як ракетниця. І в той момент, коли я заїжджав в аеропорт, всі дивилися на мене. Воно ще й перемотано було і виглядало страшно. Після того була виставка в інституті в Нью-Йорку. Я зрозумів, що це треба зробити.

– Там виставки відбуваються максимально успішно, на мій погляд. Тому що були вдалі продажі, і хороші відгуки, і ми одразу забронювали дату на рік вперед. І вже 4 жовтня у Чикаго можна буде знов зустрітись.

Про успіх

– Я не хотів стати відомим в 40-50 років. От вже є час, вже є момент, я працюю, я виставляю роботи та продаю їх. Я вже маю працювати над тим і докладати максимум зусиль, щоб ставати вже відомим зараз.

Читайте також: Капелан, який всиновив 33 дітей і врятував життя тисячам наркозалежних: зворушлива історія

– Досягаючи якоїсь цілі, ставте наступну. Йдіть до них, працюйте над собою і в першу чергу розвивайте себе, показуйте себе, бо про вас ніхто не буде знати. Мрійте і у вас все вийде. Йдіть тільки вперед.