Металургійна галузь відновиться після деблокади портів, – комерційний директор Групи Метінвест

Про це в у колонці для Forbes розповів Дмитро Ніколаєнко, комерційний директор Метінвесту. В якому стані перебуває українська гірничо-металургійна компанія та що наразі відомо про перспективи відновлення експортних потужностей, розповідаємо далі. 

Читайте також Метінвест передав оборонцям Бахмута 55 сталевих криївок

Підприємства Групи працюють на межі рентабельності

Наприкінці 2022 року 100 000 браслетів, виготовлених з останньої партії сталі маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь", відправили з України покупцям із 44 країн світу. Проте до початку повномасштабного російського вторгнення географія експорту "Азовсталі" була ширшою: продукцію постачали в 90 країн.

На сьогодні обидва маріупольські підприємства Групи Метінвест – "Азовсталь" і ММКІ, на які припадало близько 40% виробництва української сталі, зруйновані й через окупацію міста агресором виведені з української економіки.

Втратою контролю над провідними підприємствами збитки не обмежуються, оскільки й на підконтрольній Україні території заводи працюють менше, ніж на третину своєї потужності. Зокрема, в грудні 2022 року металургійні комбінати "Каметсталь" і "Запоріжсталь" були завантажені на 25% та 33% від довоєнного рівня відповідно.

Фактично підприємства галузі зараз працюють на межі рентабельності заради збереження потужностей та робочих місць.

Однією з головних причин подібного падіння виробництва стали проблеми зі збутом продукції через блокування морського експорту, бо до початку повномасштабної війни близько 80% українського металу виробники постачали за кордон. Близько 70% металургійної продукції експортували з України через морські порти, але від початку повномасштабної війни вони залишаються заблокованими для більшості експортерів, крім представників агросектору.

Звісно, металурги шукають альтернативні шляхи для постачання своєї продукції за кордон і використовують можливості залізниці та річкових портів. Проте через значне збільшення залізничного тарифу (до 140% – для руди, вугілля та коксу і до 70% – для чорних металів) та додаткові витрати на доставку продукції до портів ЄС вартість логістики зросла в 4 – 6 разів.

Унаслідок цього у 2022 році надходження України від експорту чорних металів скоротилися порівняно з 2021 роком на 67,5%, до 4,533 мільярда доларів. Але в умовах, що склалися, навіть цей результат є великим досягненням. Варто зазначити, що гірничо-металургійний комплекс (ГМК) є однією з провідних галузей економіки.

Напередодні війни у 2021 році на ГМК припадало 33% загального експорту України на суму 22 мільярди доларів. При цьому внесок галузі у ВВП сягав 10%. Відповідно, зазначене скорочення металургійного виробництва й експорту призводить до суттєвих втрат – ВВП країни у 2022 році обвалився майже на третину.

Але є й хороша новина: металургійна галузь має потенціал для швидкого відновлення у випадку, якщо на додаток до діючого експортного зернового коридору вдасться відкрити порти для експорту товарів ГМК. Це посилить економічну міцність держави, оскільки забезпечить надходження близько $600 млн експортного виторгу в місяць і дозволить зберегти сотні тисяч робочих місць.

Сьогодні Група Метінвест від імені всієї галузі закликає представників влади, дипломатів і міжнародних партнерів України докласти максимум зусиль для того, щоб відкрити море для української сталі, яка для всього світу вже стала символом української боротьби й незламності.