Літати вже нема на чому: авіаексперт пояснив, чи справді Росія може виробити літаки SJ-100
Після виходу західних виробників із Росії її цивільна авіація залишилася без нормального обслуговування, запчастин і оновлення програмного забезпечення. Кількість придатних до польотів літаків скорочується, а російські перевізники вже просять продовжити експлуатацію застарілих Ан-24, Ан-26 та навіть Ан-2.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі 24 Каналу пояснив, що заяви Путіна про повний цикл виробництва SJ-100 не відповідають реальному стану російського авіапрому. За його словами, Росія досі не здатна серійно випускати надійні двигуни й сучасні пасажирські літаки, а показаний диктатору борт навіть не наблизився до серійного виробництва.
Дивіться також Путіну була потрібна картинка: які 2 цілі переслідувала Росія під час обстрілу Києва
Росія не змогла замінити західні літаки
До початку повномасштабної війни в Росії експлуатували близько 1 150 – 1 200 цивільних літаків, із яких приблизно 812 були іноземного виробництва. Основу парку становили Boeing, Airbus, Bombardier та Dornier. Після того як західні компанії закрили сертифікаційні центри й припинили обслуговування бортів у Росії, Москва фактично привласнила частину орендованих літаків.
Однак використовувати ці машини за межами країни стало небезпечно через судові позови та ризик арешту. Російській владі довелося витрачати кошти Фонду національного добробуту, щоб викуповувати літаки в іноземних власників. Навіть після цього залишилися проблеми з оновленням програмного забезпечення, постачанням запчастин, гальмівних систем та інших деталей, які швидко зношуються.
У якийсь момент Путіну сказали: скоро літати буде ні на чому. Тоді він раптом здивувався, наскільки Росія залежить від імпорту, і наказав за два роки виготовити 600 літаків. Після торгів зупинилися на 500,
– розповів Криволап.
Виконати цей план російський авіапром не зміг. За кілька років вдалося випустити лише приблизно 20 – 30 пасажирських бортів, серед яких були й застарілі моделі на кшталт Ту-214. Їх виробляють по одному або два на рік, тоді як проєкт Іл-114-300 також не вдалося довести до повноцінної серії через проблеми з двигуном.
Минулого року у росіян залишалося приблизно 450 – 470 літаків, на яких ще можна було літати. Це значно менше половини парку, який вони мали до 2022 року. Росіянам уже справді нема на чому літати,
– наголосив авіаційний експерт.
На тлі скорочення парку авіакомпанії вже просять продовжити строки експлуатації Ан-24, Ан-26 та навіть Ан-2, розробленого ще наприкінці 1940-х років. Ці машини залишаються затребуваними на Півночі та Далекому Сході, де бракує якісних аеродромів.
Показаний Путіну SJ-100 далекий від серійного виробництва
Головною проблемою російського авіапрому залишається нездатність налагодити виробництво двигунів для пасажирських літаків. Росія роками працює над ПД-9, ПД-14 і ПД-35, але жоден із цих проєктів не дозволив швидко замінити іноземні комплектувальні. Не вдалося й відновити виробництво важких транспортних літаків на кшталт "Руслана", адже українські двигуни Д-18 Росія давно не отримує.
У росіян немає ані підприємств, ані розробок, здатних виробляти потрібні двигуни. Той двигун для МС-21 вони мучать уже 15 чи 20 років, але досі не можуть довести до необхідних характеристик,
– пояснив Криволап.
Проблеми виникли і з іншими амбітними проєктами. Китай відмовився від спільної розробки широкофюзеляжного CR929 через санкційні ризики, а російські композитні матеріали для крила виявилися значно важчими за закордонні аналоги.
МС-21 також не вдалося запустити у повноцінну серію без імпортних технологій. Сам SJ-100 створений на основі Sukhoi Superjet, який раніше зняли з виробництва через ненадійність і аварійність. Тепер його намагаються представити як повністю новий імпортозаміщений літак, хоча показаний у Жуковському борт перебував на етапі випробувань і не наблизився до серійного випуску.
Путіна посадили в кабіну, але весь літак не показали. Зазвичай демонструють цех і ангар, де йде складання, а тут можна було пофарбувати кабіну й показати її лише з одного ракурсу. Це не серійний літак, а машина, яка стояла в Жуковському на випробуваннях,
– наголосив авіаційний експерт.
Заяви про повний цикл виробництва потрібні Кремлю насамперед для внутрішньої аудиторії, яка бачить зростання кількості авіаційних інцидентів і скорочення придатного до польотів парку. Навіть припинення війни не розв'яже накопичених проблем швидко, адже російська галузь втратила доступ до технологій, деталей і виробничої кооперації, без яких сучасна цивільна авіація не працює.
Криволап пояснив кризу авіапрому Росії: дивіться відео