"Аналоговнет" на автопілоті: росіяни хочуть встановлювати "Панцирі" на КАМАЗи без водіїв

Про нову концепцію пише Defense Express із посиланням на російські медіа. Поки що йдеться лише про пропозицію, а не про офіційно затверджену програму або готовий зразок. 

АНАЛОГОВНЕТ тепер ще й без водія

Росіяни пропонують створити мережу наземних роботизованих комплексів, об'єднаних під керуванням єдиного командного пункту.

Але звичайний наземний дрон із кулеметом для такого задуму здався недостатньо масштабним. Тому на автономне шасі хочуть встановити повноцінний зенітний ракетно-гарматний комплекс "Панцир-С".

Як можливу базу розглядають безпілотний самоскид КамАЗ-65119, про випробування якого в Росії оголосили на початку 2026 року. Так цивільна кар'єрна машина може перетворитися на черговий російський "АНАЛОГОВНЕТ" — тепер із ракетами, гарматами та автопілотом. 

Один оператор керуватиме десятьма "Панцирами"

За задумом авторів концепції, безпілотні комплекси зможуть патрулювати визначені райони за заздалегідь прокладеними маршрутами.

Їх пропонують використовувати для захисту нафтопереробних заводів, військових підприємств, складів та інших тилових об'єктів, які дедалі частіше відвідують українські далекобійні дрони.

Одному оператору хочуть доручити керування мережею з п'яти – десяти автономних машин. Тобто замість десяти екіпажів Росія отримає одного диспетчера, багато КамАЗів і ще більше причин сподіватися, що програмне забезпечення не вирішить поїхати за власним маршрутом. 

Кабіну прибрали, а проблема залишилася

Певна логіка у такому рішенні є. Дистанційне керування дозволило б скоротити кількість підготовлених екіпажів і не тримати військових безпосередньо біля потенційної цілі.

Однак безпілотне шасі не робить сам "Панцир" ефективнішим. Комплексу все одно потрібні ракети, технічне обслуговування, радіолокаційне прикриття, стійкий зв'язок і своєчасні дані про наближення цілі.

Не зникає і просте питання кількості. Щоб прикрити величезну територію Росії, знадобиться не кілька роботизованих КамАЗів, а розгалужена мережа радарів, командних пунктів і засобів ураження.

Москва вже нашпигована "Панцирами"

Російська столиця давно стала своєрідною виставкою комплексів "Панцир". Їх встановлювали біля важливих об'єктів і навіть на дахах адміністративних будівель.

Проте сама присутність великої кількості зенітних систем не створила над Москвою непроникного купола. Українські дрони продовжують долати російську протиповітряну оборону та досягати об'єктів у районі столиці. 

Причина проста: ефективність ППО залежить не лише від кількості пускових установок. Потрібні своєчасне виявлення, передача даних, правильний розподіл цілей і перекриття можливих маршрутів польоту.

Українські дрони не їздять за російськими планами

Маршрути далекобійних дронів планують так, щоб обходити відомі позиції радарів і комплексів ППО. Для цього враховують рельєф, розміщення російських засобів виявлення та виявлені прогалини у захисті.

Безпілотний "Панцир" справді може змінювати позиції та створювати додаткову невизначеність. Але якщо машина рухатиметься за передбачуваним маршрутом, ця перевага швидко зникне.

У підсумку російський "АНАЛОГОВНЕТ" може отримати нову версію – без водія, на базі КАМАЗа і під контролем одного оператора. Однак старі проблеми залишаться на місці: недостатнє покриття, вразливі радари та українські дрони, які чомусь не погоджуються літати туди, де на них уже чекають.