Жоден не досяг 800 кілометрів: у ГУР розповіли про проблеми російського аналога Starlink
Росія стикається зі значними труднощами під час розгортання супутникової системи "Рассвєт", яку створюють як аналог мережі Starlink. Із 30 виведених у 2026 році на орбіту апаратів жоден не досяг запланованої висоти у 800 кілометрів, а два вже зійшли з неї.
Як повідомили на сайті Головного управління розвідки МО України 13 листопада 2026 року, агресор намагається прискорити запуск мережі, проте зазнає помітних затримок. Запланований на цей рік третій старт космічних апаратів окупантам уже довелося скасувати або перенести через технічні труднощі та брак компонентів.
Що відомо про стан ворожого угруповання?
Загалом Москва двома партіями – 23 березня та 19 липня 2026 року – вивела на орбіту 30 апаратів. Наразі 26 супутників утримують висоту в діапазоні 500–520 кілометрів, і жоден із них не зумів піднятися на заплановану позначку у 800 кілометрів, тоді як решта все ще намагається маневрувати.
Кожен супутник важить близько 280 кілограмів і має розміри 2,7 на 1,8 на 0,6 метра. Головною технічною особливістю системи є міжсупутниковий лазерний зв'язок, покликаний передавати дані напряму між апаратами без постійного контакту з наземними пунктами.
Плани Кремля та наземні станції
До кінця 2026 року російське командування планувало довести кількість супутників до 47 – 48 одиниць. У 2027 році агресор розраховує вивести ще 240 апаратів, аби накрити 94% території Росії зі швидкістю передавання даних до 150 Мбіт/с.
До 2031 року угруповання планують збільшити до 408, а до 2035 року – до 924 супутників, використовуючи для пусків ракети "Союз-2.1б" із космодрому "Плесецьк".
Керування процесом покладено на головний центр у Москві разом із мережею станцій у Мурманську, Анадирі, Ростові-на-Дону, Норильську, Желєзногорську та Южно-Сахалінську.
Абонентські термінали та залежність від Китаю
Паралельно ворог випробовує власні засоби зв'язку. У вересні 2026 року росіяни завершили тестування термінала "Ультра", який за паспортом має швидкість завантаження до 650 Мбіт/с і працює під час руху транспорту зі швидкістю до 250 кілометрів на годину.
До кінця року окупанти мають намір роздати замовникам близько 1000 таких пристроїв, а згодом створити модифікації "Земля", "Міні", "Прайм", "Вода" та авіаційну версію "Повітря".
Головним підрядником розробки є "Бюро 1440", що об'єднало у виробництві 46 російських і три білоруські компанії, з яких 22 наразі уникають міжнародних санкцій.
Рухові установки постачає підприємство "Факел", проте ключова електронна база комплексу цілком залежить від імпорту з Китаю. Куратором напрямку виступає керівник "Роскосмосу" Дмитро Баканов, який раніше працював із британською компанією OneWeb і міг отримати доступ до західних технологій.
Раніше розвідники підтверджували, що противник уже залучає окремі апарати для забезпечення військових операцій в Україні та спроб прямого управління ударними дронами.