Операція "Мінсміт": як Британія за допомогою мертвого тіла перевернула хід війни

З одного боку – це історія про одну з найефективніших дезінформаційних кампаній в період війни. З іншого – про мертвого чоловіка, що змінив хід історії. Про це йдеться в новому випуску програми "Спецслужби" на 24 каналі.

У попередній програмі "Смерть шпигунам": секретне відомство СРСР, яке полювало не лише на ворожих розвідників

"Операція "Мінсміт" була величезним ризиком. Екстраординарна місія в екстраординарні часи. Таке провертали лише один раз. Це було дуже вдало", – пояснили у Королівському Об'єднаному інституті оборонних досліджень.

Гітлерівські сили у 1943 році активно продовжували окупацію Європи. Союзникам потрібен був надійний плацдарм для укріплення своїх позицій. Таким був італійський острів Сицилія. Його контроль дозволив би союзним кораблям безперешкодно пересуватися в потрібних напрямках. От тільки нападати на Сицилію відкрито було дуже небезпечно. Стягування в регіон великої кількості техніки і людей привернуло би увагу ворога.

Висадку на острів планувалося провести швидко і найголовніше – таємно. Тому до планування операції підключили британські МІ5 і МІ6. Головне завдання – дезінформувати німців про свої плани. Подати їм інформацію так, щоб Гітлер подумав, що напад планується на Грецію і Сардинію.

Дивіться повний випуск програми "Спецслужби":

"У 1943 році союзні армії готувалися зайти у Південну Європу. Всі знали, що наступ відбудеться. Не знали тільки де. Черчилль навіть говорив: "Усі, за винятком останнього кретина, здогадуються, що це буде Сицилія", – пригадав письменник Бен Макінтайр.

Хто придумав операцію "Мінсміт"

Ян Флемінг, творець Джеймса Бонда, під час війни був офіцером військово-морської розвідки. Та найголовніше те, що він написав список із більше ніж 50 способів дезінформувати противника.

Серед пунктів був один, описаний як "не надто приємний". Ідея полягала в тому, що практично під самий ніс ворога треба було підкинути мертве тіло військового із документами, нібито найвищого рангу. Це мало би допомогти ввести противника в оману щодо справжніх планів. Ідея вже була давним давно забута. Поки не з'явилася потреба у висадці на Сицилію. Тоді в хід вступили 2 агенти МІ5: Чарльз Чолмонделі та Евен Монтегю. Вони використали ідею з трупом і дещо її вдосконалили.

Зверніть увагу Нацистські злочинці, які стали агентами німецької розвідки: все про спецслужбу BND

"Чарльз завжди говорив: "Мене звати Чамлі і вимовляв це по складах. Чарльз Чамлі." Він завжди був усміхненим і веселим. Таким, ніби його життя – це одна велика пригода", – сказала дівчина Чарльза Чолмонделі Петернель Ганкін.

"Евен Монтегю був чудовим. А ще – неймовірно високим. І коли він починав до вас іти, то крок був настільки великим, що спочатку ви бачили його ногу, а вже потім голову. В роботі він хотів, щоб усе відбувалося одразу. І це був один із секретів його успіху", – зазначила колишня працівниця МІ5 Патрісія Трехерін.

Що передбачав план

Разом вони придумали план, який згодом отримує назву "Мінсміт", що в дослідвному перекладі означає "М'ясний фарш". Легенда така:

• Над морем розбивається літак. Член екіпажу відповідальний за перевезення секретної документації падає у воду, але не виживає.
• Його виносить на берег хвилею, де тіло підбирають агенти Абверу в Іспанії (німецької спецслужби). Вони розкривають документи і з жахом дізнаються, що напад буде не в Сицилії.
• Далі противник стягує свої сили на інші точки, а союзники спокійно захоплюють острів.

Щоправда, була одна проблема – де знайти труп утопленика? Здавалось би, Друга світова, тіл мільйони. Але агенти розрахували все до найменших дрібниць. Труп мав відповідати усім параметрам "підставної" авіакатастрофи, і звісно з причиною смерті – втоплення.

Легенда про майора Мартіна

Потрібно було тіло, яке витягли з води. Пошкодження на тілі теж мали відповідати таким, як при авіакатастрофі. За легендою, перші поранення сталися ще у повітрі, а вже смерть – у воді, – розповів патологоанатом Стюарт Хамільтон.

Приблизно місяць тривали пошуки відповідного тіла. Поки до патологоанатомів у руки не потрапив мертвий волоцюга – 34-річний Глінвер Майкл. Він скуштував отрути для щурів і помер. Не дуже легкою смертю. Хімічна реакція між прийнятою речовиною і кислотою в шлунку спричинили болісну смерть заповнивши легені рідиною. Це вже було схоже на утоплення. Тож безхатченка помістили в спеціальну морозильну камеру і почали придумувати йому нове життя, аби майстерно обдурити абверівців в Іспанії.

Ідентифікаційна картка "майора Мартіна" / Фото Ewen Montagu Team

"Причина, чому вибрали Іспанію, дуже специфічна. У війні Іспанія була нейтральною, але ми знаємо з різних даних розвідки, що там було повно німецьких шпигунів, які збирали найрізноманітнішу інформацію", – пригадав Бен Макінтайр.

Так колишній волоцюга перетворився на капітана Королівської морської піхоти Британії, Вільяма Білла Мартіна. Йому придумали фіктивне життя деталізоване до найменших дрібниць. Він був римо-католиком, мав звичку палити. Був трохи забудькуватим. Про це свідчили підставні чеки про заборгованість банку. Одягли його у військову форму, а в кишені поклали квитки на проїзд, листи від родичів і коханої. Навіть фото додали. За легендою її звали Пам. Насправді, вона була працівницею МІ5 Ненсі Жан Леслі. Усе це зробили для того, щоб у німців не виникало запитань "А чи не підставний це солдат?". Головна наживка – секретні переписки і документи про плани літніх кампаній союзників на Середземноморському театрі бойових дій.

Підроблена світлина подруги "майора Мартіна" / Фото The National Archives

Втілення операції "Мінсміт"

За кілька місяців кропіткої роботи, Монтегю і Чамлі вирішили, що час випускати тіло на воду. Помістивши новоспеченого капітана у спеціальну труну із сухим льодом, вночі 19 квітня на підводному судні "Сераф" агенти вийшли у відкриті води. 30 квітня вони були вже біля берегів Іспанії. Приблизно за милю від суші тіло викинули, прив'язавши до пояса дипломат із документацією. Того ж дня тіло знайшов рибалка.

"Антоніо Рей Маріа, рибалка, який знайшов тіло, був моїм добрим товаришем. Він тоді мені розповів, що вранці побачив плаваючого солдата у воді. Взяв його під руки, завантажив на човен і поплив з ним до берега. Дорогою до суші він згадував, що бачив на обличчі синці: або від рятівного човна, або від авіакатастрофи. Він думав, що тіло ймовірно викинуло через вікно, коли літак вдарився у воду", – пояснив друг рибалки Пепе Моралес.

Агенти випускають тіло у воду / Фото з просторів інтернету

Іспанські правоохоронці одразу ж передали тіло абверівцям. Ті почали власну медичну експертизу. За кілька днів дійшли висновку, що труп чоловік і справді втопився. В його кишенях знайшли документи на ім'я Вільяма Білла Мартіна. Все йшло за планом. Німці настільки повірили у це, що навіть занесли ім'я солдата у список втрат британської армії. Звідтоді стало зрозуміло – абверівці проковтнули наживку.

За процесом експертизи спостерігав Адольф Клаус, керівник невеличкої групи Абверу. Він працював під прикриттям фермера. Вирощував овочі, фрукти, а паралельно збирав інформацію про секрети союзних військ в Іспанії.

Аби остаточно підігріти інтерес німців до тіла, британці відправили в Мадрид телеграму. Мовляв, під час авіакатастрофи зникли таємні документи: прохання негайно і максимально таємно передати їх назад у Британію. Звичайно, що абверівці такої інформації повз вуха пропустити не могли. За справу взявся Карл-Еріх Кюленталь – один із найдовіреніших зв'язних Гітлера в Іспанії. Він знав, що іспанці знайшли документи і зміг домовитись з ними отримати папери на кілька годин для "ознайомлення".

Як відреагували німці

Німецькі агенти порозкривали всі конверти і перефотографували все до дрібниць. Серед найважливіших – підставна переписка між військовими чинами, які обговорювали плани нападу на Грецію і Сардинію. Зрозуміло, що отримані дані передали у Берлін. Там уже почали думати над планом зустрічі атаки. Після копіювання документації, її бережно передали назад в руки іспанців з повідомлення про те, що нічого підозрілого не виявили.

"Усі листи були добре запечатані. І от, що вони зробили: якщо взяти старий конверт і от так його зігнути, то його верхня частина буде значно довшою, ніж нижня. Тому, якщо запхнути туди подвійні зубці, то можна покрутити і дістали лист із конверта. Це дуже важко зробити, а ще важче – запхати його назад. Але це саме те, що вони і зробили", – розповів письменник Бен Макінтайр.

Цікаво Військова розвідка, що зірвала жорстокі плани Гітлера: чим прославився "Абвер"

У підсумку, німці на все це безапеляційно повелися. І почали стягувати військовий контингент у Грецію. На Сицилії армія звичайно залишилася, але явно не стільки, щоб відбити атаку союзних сил. Коли британці вже остаточно переконалися, що план спрацював, 9 липня почалася операція "Хаскі" висадка на Сицилію.

Наслідки операції "Мінсміт"

Цікаво, що німці думали, що висадка союзників на острів – це всього лише відволікаючий маневр, а основний удар буде у Греції. Та без бою не обійшлося. Союзні сили втратили більше 4-х тисяч бійців. Деякі історики стверджують, що завдяки Мінсміту вдалося зберегти щонайменше 40 тисяч військових. Хоча й так більше ніж 20 втратили. А от з боку німецьких та італійських сил точних даних нема. Цифри коливаються від 20-ти і майже до 100 тисяч.

Операція "Мінсміт" стала справжнім проривом у Другій світовій. Захоплення Сицилії дозволило прорубати шлях до закріплення сил в регіоні. Про "аферу" з Вільямом Біллом Мартіном і світ, і німці дізналися ще не скоро. Лише у 1953 році один з керівників операції Евен Монтегю написав книгу "Чоловік, якого ніколи не було", а згодом по ній зняли і фільм.