Москва і Київ обмінялися військовим та економічним ударами. Київ переміг

Блокада Криму

Протягом двох минулих тижнів ЗМІ далекого і ближнього зарубіжжя приділили окрему увагу діям Києва щодо Криму.

Так, польське видання Rzeczpospolita прокоментувало відключення електроенергії і блокування транспортної системи в Криму наступним чином:

Москва і Київ обмінялися військовим та економічним ударами. Київ переміг.

До і після Різдва в двох українських містах відбулися вибухи. У відповідь українська влада, - переконані, що вибухи були справою рук російських терористів - відрізали автобусне і залізничне сполучення з Кримом, і тільки після Різдва почали відключати живлення на півострові. В результаті цих дій Кремль пішов на поступки.

У свою чергу одне з Молдавських видань бачить ситуацію таким чином:

Напередодні вся територія півострова, який став російським, була повністю відключена від електропостачання, але потім поставки з України частково відновилися.
Єдиною транспортною артерією для Криму залишилася керченська поромна переправа. Але в суботу в цьому районі оголошено штормове попередження, очікуються сильна злива і сніг, повідомляє Єдина транспортна дирекція.

У США у зв'язку з ситуацією з Кримом акцент зробили на тому, що подібні заходи тимчасові:

Залізничний і автобусний транспорт було призупинено через те, що, за словами Андрія Лисенка, є висока ймовірність проникнення диверсійних груп, що входять під виглядом місцевих жителів. Однак Лисенко не сказав, як довго закриття триватиме.
Блокування України транспортних зв'язків з Росією, щодо Кримського півострова очікується, буде тільки тимчасовий захід,
— наголосив український чиновник.

Скасування позаблокового статусу України: причини і наслідки

Ухвалення народними депутатами закону про скасування позаблокового статусу України також викликало широке обговорення з боку світових ЗМІ.

За думки грузинського видання TheGeorgianTimes, цей законопроект мав наступні підстави:

Метою документа є створення додаткового механізму забезпечення суверенітету, захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Інша грузинська газета у зв'язку з цим питанням процитувала Адама Кінзінгера, американського конгресмена, автора "Акту на підтримку свободи України".

Я був би радий побачити Україну і Грузію в рядах НАТО. Думаю, це те рішення, яке вони повинні приймати самі і вони мають на це право,
— заявив він.

Крім того, Кінзінгер привітав рішення України відмовитися від позаблокового статусу.

Це довгий і складний процес. Перша і формальна річ, за якою всім треба досягти згоди – право України бути єдиною. Я це говорю в першу чергу про Крим. А в цілому, Україна надала б альянсу свіже дихання,
— сказав Адам Кінзінгер.

У Білорусії ж цитували не американських, а українських політиків. Зокрема Хартія-97 опублікувала коментар Леоніда Кравчука:

За словами Леоніда Кравчука, Росія продовжуватиме агресивну політику щодо України, а тому потрібно вступати в НАТО, почавши з проведення всеукраїнського референдуму.

Путін буде проводити політику захоплення України – у нього це філософія російської політики. І якщо ми хочемо вижити, ми повинні стати членами НАТО. Але почати треба з референдуму, щоб була воля народу: потрібно зібрати 3 млн підписів і отримати 100 000 підписів на двох третинах областей. Якщо буде воля народу на референдумі, тоді у влади не буде інших шляхів, як робити все для вступу в НАТО,
— сказав Кравчук.

Німеччина наголосила на умовах, виконання яких обов'язково для вступу України до лав НАТО. Німецьке DieWelt пише:

Включення до альянсу займе роки і зустріне опір впливових країн НАТО. Тим не менш, двері Альянсу відчинені для України. Але для цього, якщо Україна все ж висловить бажання вступити в НАТО, необхідне дотримання Києвом усіх стандартів та виконання найважливіших принципів Альянсу, заявив офіційний представник НАТО.

Вони ж цитують міністра закордонних справ Сергія Лаврова.

Лавров заявив уже в четвер, що є деякі західні країни, які хочуть продовження кризи в Україні та конфронтації між Україною і Росією, в тому числі шляхом провокаційних зусиль щодо членства в альянсі. На думку видання, Росія бачить небезпеку в особі Європи після цих подій.

Британське TheGuardian відзначили реакцію іншого представника РФ на прийнятий Україною закон.

У пості Facebook у понеділок прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв попередив, що "по суті, заява про вступ до НАТО перетворить Україну на можливого військового супротивника для Росії".
Медведєв заявив, що відмова України від нейтралітету і новий закон про російські санкції, який президент США Барак Обама підписав у п'ятницю, буде мати дуже негативні наслідки. І наша країна повинна буде реагувати на них.

І тут журналісти акцентували увагу на боязні Росії подібного законопроекту і його перспектив.

Про участь громадян різних країн у конфлікті на сході України

Грузинське видання civil.ge загострило увагу на громадянах своєї країни, що воюють на Донбасі.

Громадянин Грузії, який воював на боці України, був убитий в Луганській області, - повідомляють українські та грузинські ЗМІ. 32-річний Олександр Гріголашвілі, який воював під псевдонімом "Чужий", був убитий 19 грудня в місті Щастя. Україна заявила, що 19 грудня загинули 5 військовослужбовців, що є найбільшою втратою після 9 грудня, коли була зроблена остання спроба припинення вогню. Минулого тижня грузинська телекомпанія "Руставі-2" присвятила великий сюжет воюючим на українській стороні грузинським військовим. У сюжеті були показані інтерв'ю з трьома бійцями "Грузинського легіону", і Гріголашвілі був в числі цих бійців.

У той же час офіційна Грузія в особі прем'єр-міністра Іраклія Гарібашвілі категорично відмежувала уряд від боротьби воюючих на українській стороні колишніх військовослужбовців ЗС Грузії. Він підкреслив кілька разів, що Грузія щодо України обмежилася тільки гуманітарною допомогою.

Польські ЗМІ, зокрема Rzeczpospolita, писали про те, що їх влада готова допомогти мирним етнічним полякам, які проживають на Донбасі.

Місія МЗС Польщі, яка перебуває в східній Україні, збирає і готує допомогу людям польського походження, - сказав прес-секретар міністерства Марцін Войцеховський.

У цей час на сході України, як і раніше, знаходиться місія МЗС, щоб збирати інформацію і поговорити з людьми польського походження про їхню ситуацію і про те, які форми допомоги вони потребують. Наприкінці минулого тижня Генеральне консульство в Харкові закінчило прийом заявок від людей, зацікавлених в евакуації, - сказав Войцеховський.

Він додав, що після передачі зібраної польською стороною інформації України, відповідні органи визначають подальші дії.

Ми сповнені рішучості надавати допомогу, але вона повинна бути максимально адаптовані до потреб і ситуації. Ми працюємо, щоб передати інформацію до Варшави. На основі їх конкретних пропозицій буде прийнято рішення, - сказав Войцеховський.

Чиновник наголосив, що є вплив на кінцеву евакуацію багатьох факторів, серед яких погодні умови і питання безпеки. Це все, за його словами, має бути прийнято до уваги при плануванні подальших дій.

Він запевнив, що Міністерство закордонних справ буде тримати вас у курсі про ситуацію поляків у Східній Україні.

Скандал з "Інтером"

Про ситуацію, яка трапилася після новорічного ефіру з телеканалом "Інтер" писали переважно німецькі й австрійські ЗМІ.

Ось як описує ситуація австрійське видання DiePresse:

Телеканал Інтер транслював російських виконавців, які офіційно небажані в колишній радянській республіці.

Після цього невідомі в масках, атакували телеканал. Поліція в Києві заарештувала кількох підозрюваних, як повідомили місцеві ЗМІ в суботу. В результаті інциденту ніхто не постраждав.

У той же час німецький BILT робить більш повний огляд:

Близько 20 осіб напали на будівлю українського телеканалу "Інтер", кидали бруківку, пошкодили фасад будівлі. На Facebook українські націоналісти раніше закликали атакувати офіс телеканалу. Пізніше поліція виявила кілька підозрюваних і порушила кримінальну справу за статтею "хуліганство".

Телеканал транслював у Новорічну ніч шоу, в якому були присутні кілька російських артистів, які підтримують проросійських повстанців на сході України.

Артисти в Україні офіційно небажані – країна ввела заборону на в'їзд музикантів.

Після трансляції секретар безпеки України Олександр Турчинов закликав відібрати у Інтера ліцензію на мовлення. Крім того, міністр інформації Юрій Стець закликав до введення санкцій проти телевізійної станції. 15 січня, Національна рада з телерадіомовлення заслухає представників телеканалу та обговорить можливі санкції,
— передає німецьке видання.

У виданні також підкреслюють, що Інтер свою провину заперечує.

Такою була Україна очами закордонних журналістів впродовж минулих двох тижнів. Що писали про події в Україні з 20 по 27 грудня, читайте тут.

Якою буде Україна в очах світу наступного тижня, читайте на нашому сайті. Найбільш цікавими темами для висвітлення можуть виявитися ДТП в зоні АТО, заяви одіозних політиків відносно ситуації з анексованим Кримом та інше.

Підготувала Вероніка Міронова