В Україні ввели надзвичайний стан: що передбачає та чому це важливо
Рада підтримала пропозицію РНБО запровадити надзвичайний стан на всій території України крім Донецької та Луганської областей. Чому це зараз важливо та що він означає – розбирались експерти.
Термін введення режиму надзвичайного стану – 30 днів. За необхідності президент зможе продовжити його.
Важливо Росія не зупиниться на Україні, – Кулеба в ООН закликав відповісти на дії Путіна
Що таке надзвичайний стан
Юрист Максим Костецький розповів, що режим введення надзвичайного стану прописано в Конституції України, а також окремим законом. Це особливо правовий режим, який вводять для усунення надзвичайних ситуацій, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки та здоров’я громадян. А також нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу.Фактично, це менш болісний варіант для економки правового режиму ніж воєнний стан. Надзвичайний стан вводився протягом багатьох років у різних країнах Європи під час коронакризи. Це дозволяло оперативно розв'язувати нагальні проблеми. Також за законодавством дозволяється обмежувати деякі права громадян. Тобто, можливі обмеження заїзду та виїзду на окремі території, використання поліції для посилення безпеки, використання громадських засобів, транспорту,
– пояснив Костецький.
Ці обмеження можуть застосовуватися відповідно до тих викликів, які будуть стояти перед певними територіями. Тобто, вони можуть відрізнятися. Фактично, це рішення може бути ухвалене тільки після того, як Верховна Рада проголосує за запровадження надзвичайного стану протягом 48 годин з моменту подання Указу президента України.
Думаю, що найбільше заходів буде застосовано до прикордонних районів, а також до великих міст, де можливі провокації – Київ, Харків, Херсон, Одеса. Заходи будуть прийматися на основі пропозицій комісій з питань безпеки. Скоріш за все будуть прийматися заходи для оперативного розв'язання питань – перевірка документів, можливість посиленої роботи поліції,
– додав він.
Важливо Кличко розповів, як Київ житиме в умовах надзвичайного стану
Політолог Максим Джигун переконаний, що "НС – потрібний, зважаючи на те, що ми маємо справу з Росією та лідером цієї країни, який ніколи не вважав людські життя за якусь цінність, який заради своєї мети йде на будь-які провокації, на смерті, на теракти". Рішення влади зумовлене бажанням унеможливити дестабілізації ситуації не тільки на Сході, але і в інших регіонах.
Якщо проаналізувати останні тижні й місяці, чим жила країна та інформаційний порядок денний, то побачимо, що було багато різних маргінальних елементів у всіх областях, включно з Києвом та Полтавою, де люди працювали свідомо провокаторами, які створювали всякі ситуації хаосу та паніки, які вішали журналістам на будинки погрози та підпалювали автомобілі, які мінували школи, садочки, метро.
Якщо проаналізувати, то звернення Путіна було присвячено тому, що "України як такої не існує, українці не заслуговують на життя, не є нацією". Тому, додав експерт, це абсолютно свідомий і правильний крок української влади. Те, що надзвичайний стан буде адаптивним до кожного регіону також є правильно. Адже рівень загрози у Львівській чи Закарпатській області абсолютно інший ніж у Дніпропетровській, Харківській чи Одеській.
Всі мають бути готовими до найрізноманітніших сценаріїв, але найсерйозніша підготовка має відбуватися все ж таки на прикордонних територіях, що межують з Росією та Білоруссю. Українська влада в цьом випадку діє на випередження, не чекаючи, коли з’являться прецеденти з терактами чи іншими деструктивними речами, які будуть впливати на життя всієї країни,
– зазначив фахівець.
Бажання ввести надзвичайний стан, з поміж іншого, полягає і в тому, щоб заспокоїти українське трохи суспільство, в якого зараз розвиваються різні острахи. А це якраз те, чого потребує ворог і ми не маємо допустити паніки, хаосу та подібних речей, які точно не зіграють на користь нашої держави, переконаний політолог.
Максим Джигун, політолог / Фото – фейсбук експерта
Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко розповів, що таке рішення приймається за ініціативи центральної влади й воно зараз функціональне. Далі йде взаємодія центральних органів виконавчої влади та місцевих представництв виконавчої влади. Більша частина функцій буде пов’язана з військовими та МВС. Місцева влада обов’язково має бути залучена, адже після децентралізації значна частина функцій виконавчої влади реалізується саме місцевими громадами.
Володимир Фесенко / Фото – фейсбук фахівця
За словами експерта, було багато закликів щодо введення саме воєнного стану, але все ж вирішили обмежитися НС. Він додав, що ця дискусія – давня. В Україні вона тривала ще наприкінці 2017 року, коли попередній президент України Петро Порошенко також хотів ввести воєнний стан.
Але як і тоді, так і зараз більшість фахівців кажуть, що доцільніше в ситуації, коли немає великої та прямої війни, вводити надзвичайний стан. Там абсолютно більшість функцій дозволяє використовувати всі необхідні ресурси, робити все необхідне, зокрема, на користь армії. Але без ведення військових адміністрацій та без якихось більш жорстких заходів. Але необхідну підготовку, концентрацію ресурсів, швидке оперативне рішення можна робити.
Тому, переконаний Фесенко, це оптимальний варіант. Безумовно, більші ризики існують для прикордонних регіонів. Зона ризику номер один – Донецька та Луганська область, але там вже давно діє особливий стан. Але там, де є ризики російського удару, наприклад, прикордонні області з Росією та Білоруссю, то там треба додаткові заходи.
Що це означає для українців?
• особливий режим в’їзду та виїзду (за потреби);
• можуть обмежувати рух транспорту (за потреби);
• охорона громадського порядку та обʼєктів критичної інфраструктури;
• заборона проводити масові заходи та мітинги;
• запровадження комендантської години (за потреби);
• евакуація людей з місць, небезпечних для проживання (за потреби);
• перевірка документів або огляд речей;
• заборона виготовляти і поширювати матеріали, які можуть дестабілізувати ситуацію.
Додаткові обмеження у прикордонних районах
Додаткові режимні обмеження вводяться й у прикордонних районах, які межують з РФ, Білоруссю, тимчасово окупованою територією України, прилягають до морського узбережжя. Так, серед обмежень:
- перебування у прикордонні у нічний час;
- вихід будь-яких плавзасобів з пунктів базування;
- рух транспорту (окрім військового, силових структур, агротехніки) дорогами, що відсутні в реєстрі автомобільних доріг та ведуть до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон.
Також режимні заходи введені щодо перебування іноземців у прикордонній смузі, використання радіостанцій, здійснення польотів легкомоторних та безпілотних летальних апаратів, відео-, кіно-, фотознімання особового складу, об’єктів, будівель, споруд, транспорту та інших об’єктів, що належать Державній прикордонній службі України, та пересування по берегу чи льоду прикордонних водойм.
Данілов про ймовірну атаку на Київ: дивіться відео