Напад на Вербича: кого у цей час охороняли підлеглі Авакова
Ми – сильні люди. Україна не злякалася показових страт ворогів Кремля на центральних вулицях нашої столиці, коли у Києві на бульварі Шевченка розстріляли втікача з Росії Дениса Вороненкова чи коли біля ВККС підірвали керівника спецназу ГУР МО Дениса Шаповала. Так само Україна без паніки пережила стрибок вуличної злочинності у 2015-2016 роках. Але бувають моменти, коли нерви не витримують.
Я був дуже пригнічений, коли дізнався про напад на захисника Донецького аеропорту Дмитра Іващенка (Вербича). Знаю його ще до Євромайдану, років вісім. Разом відстоювали збереження не одного скверу у Києві, книгарні "Сяйво", здається. Дмитро тоді тонко розбирався у театральних прем’єрах, обожнював конів і цілеспрямовано займався бойовим самбо. Коли почалася війна, пішов добровольцем воювати. Потім був інструктором.
Читайте також: Гідний приклад: хто з колег допоміг викрити суддю, який відверто захищав інтереси Фірташа
І минулого тижня його вистежили на Подолі у Києві п‘ятеро молодих людей. Один вдарив ножем у спину, інший запризкав очі газом та намагався розтрощити голову молотком. Двоє дівчат, які були з нападниками, навмисно знімали все на телефон.
Білий день, центр Києва?! Де патрулі? Що робить поліція? Як таке припинити?
А що ви хочете від міністра внутрішніх справ, чий син обвинувачується Антикорупційним бюро у крадіжці грошей платників податків, які мали бути витрачені на Нацгвардію? Що ви хочете від міністра, який всупереч Конституції жене цих самих нацгвардійців оберігати себе та інших крадіїв від громадян, які виходять на вулиці проти такого обкрадання? Що ви хочете від Міністерства, яке четвертий рік старанно оберігає "беркутівців", що нападали на нас з вами ще на Революції Гідності? Із задоволенням повторили це на біс – на радість тому самому Авакову – цієї зими, коли ми під парламентом вимагали ухвалення антикорупційних законів?
Аваков і Ко захищають свою безкарність, своє право нас обкрадати. І підлеглих стараються таких собі підбирати. А наша безпека на вулицях взагалі не в їхніх інтересах.
Наступного дня після нападу на Дмитра я бачив, чим зайнята поліція. Зустрілися у суді Шевченківського району Києва. Підлеглі Авакова прийшли туди просити суддю відправити під домашній арешт іншого добровольця Костянтина Нікитенка. Він був з нами у наметовому містечку під парламентом взимку. І ось підлеглі Авакова "згадали", що 2,5 місяці тому, коли спецпризначенці намагалися схопити Костянтина, з його кишені начебто випав пістолет. Я не жартую. Через 2,5 місяці підлеглі міністра внутрішніх справ приносять до суду цю інформацію і просять суд обмежити свободу нашого активіста. У якості доказу – написані під копірку "покази" чотирьох "свідків", які всі теж виявилися поліціянтами.
Читайте також: Як відправити за ґрати президента-корупціонера
Суддя Оксана Хардіна, яка розглядала таке клопотання, проявила себе гідно і відмовилася легалізовувати беззаконня. Доброволець залишився на свободі. Організаторам та виконавцям політичних репресій не вдалося виключити з боротьби ще одного нашого активіста.
Але з таким ставленням підлеглих Авакова до закону, що ми можемо від них очікувати???
Крадіїв і тих, хто їх прикриває, треба гнати поганою мітлою! І тоді поліціянти займуться своєю справою. І на вулицях стане безпечніше. А поранений "кіборг" хай пошвидше одужує. Він приклад людини, яка сказала собі: "Держава – це ви". І дала бій загарбникам.