Як "Слуги" – адепти московського патріархату блокують деколонізацію

18 вересня 2024, 10:06
Читать новость на русском

18 вересня парламент має розглянути постанову (11188), яка має фіналізувати етап дерусифікації. Мовиться про перейменування 333 географічних імперських та радянських назв-покручів.

Хто зриває внесення в порядок денний важливої постанови

Ці люди – та ж сама група в "Слугах народу", яка понад рік блокувала заборону "ФСБ в рясах". А на місцях у деяких громадах діють такі самі "адвокати Пушкіна". Зокрема, мер Одеси Геннадій Труханов ніяк не може усвідомити, що вулиці Пушкіна не буде ні в Одесі, ні ще десь в Україні. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Читайте також Росіяни анонсували нову ракетну атаку та назвали цілі

Прізвища захисників російських назв відомі не лише у владі місцевого рівня, але й у парламенті. Мовиться, зокрема, про "Слугу" Максима Бужанського та його соратників. У Верховній Раді таких називають "депутатська група московський патріархат". Це кілька десятків нардепів у провладній фракції. Але тут однозначно тішить те, що більшість "Слуг" підтримує цю постанову і розуміє її значення.

Звісно, що Бужанському і його поплічникам муляє, що Новопсковськ стане Айдаром, замість міста Синельникове, названого на честь російського генерала, буде Ріднопілля, Южноукраїнськ матиме старовинну козацьку назву Гард, а селище Декабристів буде Мирним.

Росіяни намагаються нас знищити не просто фізично, вони собі намріяли стерти з лиця землі нашу культуру та ідентичність. На жаль, депутатів, які чіпляються за російські та совкові назви, в парламенті вистачає.

Ми вже переконались, що наші українські назви замість радянських – це важливий елемент національної безпеки. Пам'ятаєте, як у перші місяці повномасштабного вторгнення росіяни були дезорієнтовані, коли йшли по старих картах і не розуміли, чому назви населених пунктів були іншими? Не бачачи радянських вулиць, окупанти не могли зорієнтуватися в нових назвах, які вже стали звичними для українців.

До того ж, як свідчать результати соціологічного опитування Фонду "Демократичних ініціатив" імені Ілька Кучеріва, більшість українців деколонізацію підтримує.


Замінені дорожні знаки в одній із громад у 2022 році / Фото із соцмереж

Спецслужби мають придивитися до нардепів, які блокують постанову

Російські окупанти настільки бояться українських символів, що вулицю Азовстальську в тимчасово окупованому Маріуполі нещодавно перейменували на Тульський проспект. Навіть окупанти розуміють: чия ідентичність буде – це питання фундаментальне, і активно впроваджують російські назви. Водночас у нашому парламенті перебувають десятки депутатів, які хочуть заблокувати відмову від російських назв на карті України.

Усі народні депутати мають розуміти, що у цієї постанови є серйозна підтримка в громадському секторі. Активісти навіть створили окремий сайт "РашаГудбай". Саме тут розвінчують основні ватні міфи, які поширює ворожа пропаганда.

Цікаво Свобода для студентів і мотивація для університетів: як працюють державні гранти на навчання

За постанову мають проголосувати. А Служба безпеки та Офіс Генерального прокурора мають зробити все можливе, щоб ті депутати, які відверто шкодять нацбезпеці, пішли стопами Дубінського та Шуфрича і аж ніяк не Дмитрука. Тут час, як показує практика, грає проти нацбезпеки.

Володимир Зеленський, який підтримав заборону московських попів, свого часу підтримав відмову від російської традиції про святкування 9 травня та особисто адвокатує надання далекобійної зброї Україні.

Тому постає питання: що роблять ці кілька десятків депутатів – захисників російської "церкви" і російських назв (команда Бужанський і Ко) в лавах провладної фракції і чому вони блокують стратегічно важливу для нацбезпеки постанову?

За постанову 11188, яку адвокатує Роман Лозинський ("Голос") та його колеги з комітету з питань організації держвлади та місцевого самоврядування, всі притомні нардепи голосують зеленою кнопкою. Голови фракцій, зокрема Давид Арахамія, мають зробити все, щоб вона потрапила в сесійну залу сьогодні та пройшла голосування. Це важливий іспит на спроможність парламенту, а також кожного депутата ухвалювати критично важливі для державності рішення.