Наслідки реформ: які проблеми створює відсутність Державної митної служби
Багато років бізнес в Україні розвивається не завдяки, а всупереч позиції держави. При цьому, однією з вимог підприємців до влади є рівні умови, можливості та чесна конкуренція.
Наприклад, одні підприємці офіційно розмитнюють товари й платять в бюджет податки, а інші завозять ці ж товари "в чорну", не сплачуючи податків і тим спотворюючи конкуренцію. Подивимось на це крізь призму того, що відбувається на митниці.
За останні 5 років її практично знищили нескінченними реформуваннями. Сьогодні в нас немає такого органу, як митна служба, адже при Януковичі та його міністрі Клименку, митна складова була поглинута податковою, щоб сконцентрувати та контролювати всі фінансові потоки.
Читайте також: Авто на іноземних номерах в Україні: чому так сталося і хто проти дешевих машин
З того часу митна справа деградує з року в рік, навіть в Митному кодексі вживається назва – орган доходів і зборів, а не митний орган. Через цю викривлену назву спотворилися й функції.
Митний контроль
Замість того, щоб сприяти міжнародній торгівлі та розвитку економіки, митниця перетворилась на інструмент нажив, корупції, зведення рахунків з конкурентами.
Один підприємець, який наприклад імпортує та продає банани, працює сумлінно: сплатив мито та ПДВ, тому банан йому обійшовся скажімо в 10 гривень. А інший "підприємець" не сплатив цих податків, а провіз контейнер з бананами без офіційного розмитнення, тому йому банан обійшовся в 7 гривень. Його контейнер або заїхав по повітрю, або він занизив ціну на банани у документах, або ж вказав там не банан, а інший товар-прикриття, наприклад, гумка для волосся.
Така "економія" дозволяє другому підприємцю нечесно конкурувати.Що тоді робить той перший, сумлінний? Все просто: банкрутує, закриває свій бізнес і виїжджає за кордон. Або і того гірше – переходить у тінь.
Що це означає для звичайного українця?
Через дірку на митниці державний бюджет теж отримує дірку. І щоб її залатати, тиснуть на "білий" бізнес, збільшуючи податки.
Розмір дірки через схеми на митниці за оцінками експертів сягає 75 мільярдів гривень. А це: 13 суперсучасних лікарень, 100 швидкісних поїздів, тисячі машин швидкої допомоги, ремонт третини доріг національного значення. І все це недоотримали ми з вами - звичайні українці.
То куди ж поділися ці гроші? Все це осідає в кишенях:
– груп контрабандистів, які діють в регіональних митницях;
– в кишенях фіктивних компаній-митних мінімізаторів, які працюють навіть у Києві, під носом усієї центральної влади.
– так наживаються місцеві феодали, наприклад десь на Закарпатті чи в Одесі.
Ну і врешті, за мовчазну згоду і "неперешкоджання" ці гроші осідають в кишенях самих митників, внутрішньої безпеки, ДФС, поліції та СБУ. Правоохоронці, так само, як і підрозділи боротьби з контрабандою ДФС, здебільшого імітують бурхливу діяльність з розкриття правопорушень на митниці.
Читайте також: Для чого українська влада приймає закони, які лише посилюють тиск на бізнес
Минулого року вони завели 32 тисячі справ про порушення митних правил. Вартість предметів правопорушень складає півтора мільярда гривень. Знаєте, який результат? Після розгляду справ бюджет отримав неповних 38 мільйонів, або 2,6% від заявленої суми.
Митний кодекс
З чесними ж підприємцями все з точністю до навпаки. Їх постійно перевіряють, оглядають та затримують вантажі, бізнес отримує збитки від простою, іноді товар псується, а втрати ніхто не відшкодовує.
Наприклад, в компанії "Текстиль-Контакт" СБУ з митниками лінійкою перемірювала тканини у справі про державну зраду, вчинені в одному з Міністерств. Може, в тканинах СБУ шпигунів шукала. В результаті підприємство не встигло пошити сезонний одяг і втратило півмільйона гривень.
В Дніпропетровській митниці 5 днів перевіряли фарбу, яка імпортується вже 4 роки й отримала всі дозволи та лабораторні дослідження. При цьому порушили герметичність банок з фарбою, температурний режим її зберігання, чим спричинили збитки підприємству.
Тож одним створюють перешкоди, а іншим за корупційну частку - зелені коридори. За словами одеських підприємців, корупційна складова за один контейнер, який йде на ринок 7-й кілометр складає мінімум 1200 доларів. Про добросовісну конкуренцію можна тільки мріяти.
Так що ж з цим робити?
Сильна та незалежна митниця, яка захищатиме митні кордони України та сприятиме нашим підприємцям в міжнародній торгівлі – першочергове завдання. Відновити теперішню митницю неможливо, її доведеться збудувати.
Потрібно відокремити орган від ДФС, вибудовувати нову модель митної адміністрації постмитним аудитом. Крім того, треба заборонити правоохоронним органам перебувати в зоні митного контролю та спростити експортні процедури.
Читайте також: В Україні криміналізують Митний кодекс Ігоря Калетника
Маємо посилити відповідальність митників, зокрема з кишені, за збитки бізнесу. Для того, щоб не маніпулювали митної вартістю має діяти обмін інформацією з іншими країнами. Треба створити для бізнесу рівні умови та подбати про зручність всіх процедур. Тільки тоді підприємці будуть працювати вільно та заробляти чесно, а державний бюджет буде наповнюватись.