Наукові відкриття українців, якими користується увесь світ

Про відомі на весь світ винаходи, розроблені українцями, розповідає 24 Канал у межах проєкту "33 моменти гордості", присвяченому Дню Незалежності України.

Дивіться також Без них не обійдеться жодне свято: якими традиційними напоями слід пишатися усім українцям

Українцям є чим пишатися. Наш вклад у світову науку – безцінний. Від землі до космосу – ми досліджуємо, створюємо та впроваджуємо інноваційні ідеї. Разом з брендом Немірофф, що зберігає відданість українському корінню, розповідаємо історії, що надихають та підсилюють нашу силу духу.
Nemiroff De Luxe. Визнаний у світі, гордий бути українським! That's my spirit!

Зварювання живих тканин

Технологія зварювання живих тканин, розроблена в Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона, є революційною методикою, що дозволяє здійснювати безшовне з'єднання м'яких тканин під час медичних операцій.

Ідея цієї технології належить академіку Борису Патону – сину Євгена Патона, науковця у галузі зварювальних процесів і мостобудування. Під керівництвом Бориса Євгеновича було розроблено багато інновацій, включаючи зварювання живих тканин.

У розробці та тестуванні цього методу брали участь науковці з Інституту електрозварювання разом з хірургами Інституту клінічної й експериментальної хірургії та фахівцями дитячої лікарні "Охматдит".

В основі технології лежить використання високочастотного електричного струму для з'єднання тканин, що забезпечує швидке та надійне загоєння без застосування швів або скоб.

Апарат для зварювання живих тканин / Фото ПатонМед

Технологія зварювання живих тканин має чимало переваг:

• безшовне з'єднання. Відсутність швів і скоб зменшує ризик інфекцій та скорочує час реабілітації;
• мінімальна травматизація. Зварювання тканин зменшує крововтрату і травматизацію навколишніх тканин;
• швидке загоєння. З'єднані тканини заживають швидше, оскільки метод зменшує ризик ускладнень та стимулює процеси регенерації;
• естетичний результат – мінімізація шрамів та рубців завдяки безшовному з'єднанню.

Ця технологія знайшла застосування в різних галузях медицини, включаючи хірургію, урологію, гінекологію та офтальмологію. Її впровадження дозволило підвищити якість медичних послуг та покращити результати лікування пацієнтів.

Сьогодні метод зварювання живих тканин успішно використовується як в Україні, так і за її межами. У рамках міжнародного проєкту "Зварювання м'яких живих тканин" запатентовано спеціальне зварювальне обладнання в 40 країнах світу.

Гідроструменевий скальпель

Ідея використання водяного струменя для розрізання м’яких тканин народилася в інженерів-авіаторів, які розробляли гідроструменеві технології для різання сталі та каменю. Використовуючи ці методи з авіаційної промисловості, молоді науковці під керівництвом професора Віктора Бочарова винайшли рідинний струменевий скальпель.

Зі скальпеля, ніби зі шприца, під великим тиском б'є тонкий струмінь води, який розрізає тканини та капіляри, не пошкоджуючи великі судини.

Гідроструменевий скальпель / Фото Інституту Аерокосмічних Технологій

Ззовні прилад нагадує бормашину, яку можна побачити в стоматологічних кабінетах. До складу апарата входять два скальпелі різного діаметра для різних видів тканин. Гідроструменевий скальпель розроблений спеціально для операцій на внутрішніх органах, таких як шлунок та печінка, і навіть для видалення злоякісних утворень.

Цей скальпель є багаторазовим інструментом, що значно підвищує його економічну ефективність. Гідроструменева технологія успішно пройшла багаторічні клінічні випробування. Завдяки цьому інструменту зараз можна проводити операції з мінімальною крововтратою, що робить цей метод унікальним у світі.

Одними з перших гідроструменевий скальпель почали використовувати хірурги Київської міської клінічної лікарні №1 для проведення складних оперативних втручань. Завдяки новій методиці час, необхідний для маніпуляцій при операціях, скоротився вдвічі, оскільки крововтрата мінімальна. Застосування пристрою дозволяє не лише зменшити тривалість і травматичність процедур, а й значно скоротити період післяопераційної реабілітації пацієнтів.

Біорозкладна зубна щітка

На весь світ стали відомими й відкриття українців у сфері екології. Наприклад, йдеться про біорозкладну зубну щітку компанії Effa, яка свого часу увійшла до п’ятірки переможців конкурсу екологічних інновацій Clim@ у Німеччині.

Ідея винаходу спала на думку Іллі Кічуку, засновнику і співдиректору компанії Effa.

Зубні щітки Effa – одноразові та розроблені спеціально для мандрівників, власників готелів і авіаперевізників, які щодня спільно викидають тисячі тонн пластикових зубних щіток. На відміну від традиційних виробів, продукція Effa не завдає шкоди природі.

Біорозкладна зубна щітка / Фото Effa

Щітка виготовляється з відходів цукрової тростини та високоякісної целюлози. Виріб придатний навіть для багаторазового використання, хоч він і намокає після контакту з водою. Як зазначають творці Effa, щітці потрібно дати висохнути, після чого її можна застосовувати повторно. Загалом одного такого інструменту для чищення зубів повинно вистачити на тиждень.

Щетина Effa виготовлена з компромісного нейлону, оскільки, за рекомендаціями Асоціації стоматологів, у щітках має бути лише синтетична щетина. Втім, верхівку виробу, яка містить нейлонові волокна, можна відділяти й утилізувати. До слова, розкладається цей матеріал швидше за інші види пластику.
Упаковка Effa також зроблена з переробленого паперу, який розчиняється у воді.

Щетина легко знімається / Фото Effa

Папір з опалого листя Releaf

Уваги заслуговує й ще один революційний винахід у сфері екології. Releaf – це інноваційна технологія, що дозволяє виготовляти папір з опалого листя. Цей екологічно чистий спосіб виробництва паперу був розроблений українським винахідником Валентином Фречкою.

Така ідея спала на думку Валентину ще під час навчання у школі. Він звернув увагу на проблему великої кількості опалого листя, яке часто стає відходами, і вирішив знайти спосіб його утилізації та використання.

Молодий винахідник почав експериментувати з сировиною у 2016 році. Його дослідження швидко привернули увагу наукової спільноти, і він отримав підтримку для подальшого розвитку технології.

Валентин представив свою ідею на міжнародних конкурсах та виставках, де здобув численні нагороди та визнання. Його технологія стала відомою не лише в Україні, а й за її межами.

Папір з опалого листя / Фото Releaf

У 2019 році він створив стартап під назвою Releaf, який зайнявся комерційним впровадженням технології. Команда стартапу почала активно працювати над удосконаленням процесу виробництва та пошуком інвесторів.

Вам буде цікаво Як ми підкорювали нові вершини: історія української космонавтики

На сьогодні технологія Releaf перебуває на стадії масштабування. Стартап створив кілька прототипів обладнання для виробництва паперу з опалого листя і зараз працює над збільшенням обсягів виробництва.

Пакування з переробленого паперу / Фото Releaf

Releaf активно співпрацює з екологічними організаціями та підприємствами, які зацікавлені у використанні екологічно чистих матеріалів. Стартап також залучив кілька інвестиційних фондів для фінансування подальшого розвитку.

Технологія вже впроваджується на деяких підприємствах в Україні та за її межами. Папір, виготовлений з опалого листя, використовується для виготовлення упаковок, блокнотів та інших паперових виробів.