Не розвиток, а проблеми: експерт розкритикував проєкт бюджету на 2021 рік

Дефіцит бюджету має фінансову діру на рівні 270 мільярдів гривень. Хоча міністр фінансів Сергій Марченко наполягає, що бюджет збалансований і реалістичний. Де братимуть гроші на підвищення соціальних стандартів – в матеріалі 24 каналу.

Раніше У "Слузі народу" назвали 3 ключових напрямки держбюджету-2021

У наступному році, за словами Сергія Марченка, економіка покаже зростання на 4,6%. Інфляція буде на рівні 7,3%, рівень безробіття – 9,2%. Середньорічний курс гривні заклали у розмірі 29,10 гривень за долар.

Що передбачає бюджет на 2021 рік / Інфографіка 24 каналу

Міністр фінансів назвав його "бюджетом розвитку". Втім, інструментів для розвитку економіки в документі обмаль. А от що очевидно зростатиме – це видатки на бюджетників. На підтримку бізнесу грошей заклали значно менше, ніж на зростання зарплат та пенсій.

Довідка. Підвищать зарплати освітянам, медикам, військовим та працівникам структур МВС. Пенсіонерам, яким понад 75 років, передбачили доплати до 500 гривень щомісяця. З 1 січня 2021 року мінімальну зарплату піднімуть до 6 тисяч гривень, з 1 липня – до 6,5.

"Підводні" камені документа

Та підвищення соціальних стандартів не надовго покращить якість життя українців, і тим більше не призведе до зростання економіки.

Колишній в.о. міністра економічного розвитку Павло Кухта вважає, що про розвиток не мовиться. На його думу, з таким бюджетом Україна буде змушена шукати гроші в кредиторів та знову від них залежати.

Бюджет передбачає фактично залізти в кишені українців через більшу інфляцію, через вищі ціни і через нижчий курс долара. Тому це бюджет проблеми, а не бюджет розвитку,
– переконаний Кухта.

Діру в бюджеті уряд Дениса Шмигаля роздув аж до 270 мільярдів гривень – це на 1,5% менше, ніж у 2020 році. Але інакше не могли, бо таким було завдання Офісу Президента.

"Так, ми забезпечили виконання поставленого перед нами завдання щодо пошуку можливого збільшення мінімальної заробітної плати", – пояснив міністр Марченко.

Останнє слово – за МВФ

На думку Павла Кухти, МВФ не дозволить Кабміну потурати популістичним заявам очільників Офісу Президента, які намагаються заслужити симпатії електорату перед місцевими виборами. І таки змусить скоротити видатки.

Якщо ж уряд не прислухається, то підняття соціальних стандартів у період кризи призведе до збільшення податкового навантаження на бізнес. А отже й до скорочення робочих місць, збільшення зарплат у конвертах і навіть закриття бізнесу.

Заступник профільного комітету парламенту Ярослав Железняк переконаний, що підвищення мінімальної зарплати негативно вплине на збільшення податків і зборів.

У нас кожний ФОП буде платити на 560 гривень більше податків державі. утримання кожного робочого місця буде коштувати роботодавцю понад 2 тисячі гривень на місяць,
– зауважив він.

І це – на фоні того, як в інших країнах навпаки намагаються зменшити податкове навантаження на бізнес, аби не зростало безробіття. За словами нардепів, вони будуть ініціювати відставку міністра фінансів. Не виключають цього навіть у президентській фракції.