Ні миру, ні війни: як можна врегулювати конфлікт на Донбасі?

Чого чекати Україні, і які сценарії розв’язання конфлікту на сході держави допоможуть врегулювати ситуацію, – в матеріалі сайту "24".

Конструктивна зустріч за зачиненими дверима

Переговори Курта Волкера і Владислава Суркова, які відбулися 7 жовтня в Белграді (Сербія), можна сказати, готувалися під грифом "таємно". Принаймні, навіть представники української влади до останнього не знали ні про те, де відбуватиметься зустріч, ні її порядок денний. Зі слів екс-посла США в Росії Джона Теффта було відомо, що Волкер і Сурков обговорюватимуть питання миротворчої місії на Донбасі.

Читайте також: Чи піде Кремль на анексію Донбасу, – екс-радник Путіна назвав умову

До цієї зустрічі влада в Україні підготувала голосування за два неоднозначних і скандальних закони, яких від нас вимагав Захід – про реінтеграцію окупованих територій і продовження на рік особливого статусу ОРДЛО. Одразу після їхнього прийняття (про реінтрегацію нардепи голосували в першому читанні – "24") Волкер заявив, що це свідчення того, що Україна робить жорсткі кроки для встановлення миру на Донбасі. Як вважають деякі експерти, ці голосування посилили переговорні позиції представника США на зустрічі із Сурковим.

Чи досягли Волкер і Сурков компромісу?

Втім, конкретний зміст розмови невідомий. Сурков назвав перемовини конструктивними, зазначивши, що сторонам вдалося "зняти багато протиріч", а "більшість виявлених розбіжностей визнані переборними". Курт Волкер промовчав. З іншого боку, слова Суркова можуть означати, що насправді особливого прогресу по ключовим спірним питанням не було знайдено. Хоча, можливо, певні зсуви є, але наразі ні у Вашингтоні, ні у Москві не хочуть нічого оголошувати. Принаймні, поки зміст розмови не буде обговорений із Трампом, Путіним і Порошенком.

Але однозначно, що Волкер і Сурков обговорювали питання миротворчої місії. За словами директора аналітичного центру "Політика" Миколи Давидюка, ідеєю миротворців на Донбасі зацікавилися всі світові лідери: Макрон, Трюдо, Трамп і Меркель. І США налаштовані жорстко її продавлювати саме на умовах Вашингтона і Києва, а не Москви.

Однак до сценарію миротворців є чимало зауважень. При цьому є і інші альтернативи введенню місії ООН на Донбас.

1. Миротворча місія

На сьогоднішній день введення миротворчого контингенту вважається одним із найоптимальніших способів розпочати процес врегулювання конфлікту. Захід і Україна єдині щодо умов перебування місії ООН на Донбасі: "блакитні шоломи" повинні бути розміщені по всій окупованій території та отримати доступ і контроль над україно-російським кордоном. Саме ці позиції категорично не сприймають у Кремлі, які хочуть, щоб контингент був лише на лінії розмежування і виконував функції поліцейської охорони для місії ОБСЄ. Москва будь-що хоче перевести війну на Донбасі у внутрішній конфлікт.

Миротворці можуть перебувати на окупованій територій багато років, а конфлікт заморозиться

Примітно, що українці все більше підтримують таку ідею. Як свідчать результати опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи імені Кучеріва" з 27-29 вересня 2017 року, підтримка введення місії за три роки зросла і становить понад 60%, і лише п'ята частина населення виступає проти. За словами директора Фонду Ірини Бекешкіної, на Сході до ідеї миротворців відносяться більш схильно, ніж на Півдні.

Причини зростання підтримки ідеї миротворців – українці вважають, що нам допоможуть завершити конфлікт. Хоча в Одеській області її мало підтримують. Там взагалі спостерігається фронда щодо будь-яких дій влади. Там вважають, що все, що робиться – погано. Значною мірою, така позиція пов’язана із розчаруванням,
– вважає Бекешкіна.

Ще один з можливих позитивів – після ухвалення закону про реінтеграцію, де Росію визнано окупантом, до місії не потраплять військовослужбовці РФ.

Є і багато застережень. По-перше, експерти вважають, що участь миротворців – це крок до заморожування конфлікту. Як це було, приміром, у Косово, де миротворці перебувають з 1999 року. На думку Миколи Давидюка, це не так. Навпаки – призведе до послаблення Росії, її впливу на території України.

Зрозуміло, що ідеальний сценарій – українські прапори на кремлівських вежах. Хіба те, що відбувається сьогодні на Донбасі – не замороження конфлікту з російськими військами, російськими танками, з необмеженим фінансуванням? Якщо світові лідери готові допомогти Україні ввести миротворчий контингент, щоб повернути контроль над кордоном, то чому б цим не скористатися? Ніхто не каже на цьому зупинятися,
– переконаний Микола Давидюк.

По-друге, є серйозні побоювання того, що тоді Україна, згідно Мінських угод, буде змушена провести в ОРДЛО місцеві вибори, і тоді до влади там вже офіційно прийдуть усілякі захарченки і плотницькі. Тому експерти радять в жодному разі не погоджуватись на вибори без певного перехідного періоду.

На переконання Давидюка, головне завдання України – ввести миротворців, але не проводити місцеві вибори в ОРДЛО раніше реальної деокупації, демілітаризації і очищення від російської пропаганди.

"Люди там сьогодні залякані, в них уже стокгольмський синдром, мешканці тих територій несвідомо підтримують терористів. Місцеві жителі повинні розібратися в тому, що сьогодні в Україні. Зокрема, за три роки пенсія зросла вдвічі, безвізовий режим дозволяє в’їзд в десятки країн. А під дулом автоматів вони голосуватимуть тільки за терористів", – наголошує політолог.

Але найвагоміший аргумент проти – ця ідея так нею і залишиться, якщо до цієї резолюції в Радбезі ООН Росія застосує право вето.

2. Силовий сценарій

Такий розвиток подій відкидають як в Україні, так і на Заході, оскільки бояться ескалації напруження і розгортання Росією повномасштабної війни. Як заявив начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко, при спробі України звільнити окуповані території Донбасу за силовим сценарієм, за 10 днів ЗСУ можуть втратити до 12 тисяч військовослужбовців.

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що ця заява більше політична, ніж військова. Її мета – затвердити в умах і душах українців думку, що мирному плану Порошенка немає альтернативи.

Основні фактори при таких підрахунках – чисельність військ противника, кількість танків, гармат, літаків і укріплення оборони. Плюс мотивація. Секретар РНБО Турчинов офіційно озвучував цифри щодо чисельності противника – близько 35-40 тисяч осіб з урахуванням найманців і колаборантів. При цьому російська розвідка оцінює наші угруповання чисельністю 80-90 тисяч. Тобто у нас практично трикратна перевага,
– наголошує Олег Жданов.

Тому, зауважує військовий, важко сказати, в яких коефіцієнтах робив прорахунки Муженко, що вийшли такі великі втрати. Адже в України ще є партнери, які нам допомагають. Зокрема, два авіаційних крила зосереджені в Польщі і Прибалтиці.

За підрахунками росіян, наша армія втричі більша

"На ескалацію конфлікту на Донбасі Росії ніхто не дасть піти. Якщо РФ вирішить підняти авіацію, то в небі її зустріне авіація НАТО. Плюс українська ППО. Для того, щоб говорити про успішність застосування авіації, треба знищити нашу ППО", – підкреслив Жданов.

А військовий експерт Микола Сунгуровський в інтерв’ю 5 каналу зазначає: силовий варіант невигідний обом сторонам. Україні – через можливі величезні втрати, а Росії – тому що вона засвітиться як сторона конфлікту, до неї будуть застосовані жорсткі санкції і вона втратить право вето у Раді безпеки ООН.

До речі, згідно соцопитування, проведеного Інститутом соціології НАН України, 15% українців виступають за силовий сценарій. Хоча це дійсно ризикований спосіб відновлення територіальної цілісності України. Але, якщо Україна отримає летальну зброю і нас підтримає НАТО, то звільнити ОРДЛО видається цілком реальним завданням. З іншого боку, якщо не пройде варіант місії ООН, конфлікт де-факто буде мерехтливим. Тобто Путін то загострюватиме військову ескалацію, то припинятиме, використовуючи конфлікт як переговорну площадку із Заходом для зняття санкцій і визнання анексії Криму. Це може продовжуватися багато років, і загине ще багато українських бійців і мирного населення.

3. Відторгнення, блокада

За даними Інституту соціології, 15% українців за відторгнення, по 20% – за блокаду і за особливий статус ОРДЛО. Відторгнення навряд чи можливе. Цей сценарій не сприймуть навіть у самих псевдореспубліках. Тоді вони будуть позбавлені фінансування з боку Росії, а до себе приєднувати "Д/ЛНР" РФ не стане з багатьох причин. Однак найголовніше – з точки зору національних інтересів України це програшна позиція.

Блокада – тимчасовий захід до відновлення контролю за Донбасом

Що стосується блокади, то це – тимчасові заходи до моменту повернення юрисдикції України над окупованими територіями. Неприйнятним є особливий статус Донбасу, який призведе до федералізації нашої держави і збільшення російського впливу на центральну владу України.

Важливо, що все ж зрушення, в основному через жорстку позицію США щодо Росії, відбуваються. Головне, щоб Україна не стала розмінною монетою Вашингтона і Москви. Зрозуміло, що до моменту виборів президента Росії, які відбудуться в березні 2018 року, якісного прогресу на Донбасі не буде. І всі сценарії обговорюватимуться без реалізації. Та Київ не повинен втрачати пильність і темпи, доводячи на міжнародній арені, в судах, що Росія – військовий злочинець, країна-агресор, яка має відповісти за всі свої військові злочини.

Читайте також: Окупувати не можна реінтегрувати: що принесе Україні закон про реінтеграцію Донбасу