Нова українська школа: думка вчителів та батьків після першого року впровадження
Їм не ставили оцінок, вони сиділи за одномісними партами, а на перерву і на урок їх кликав не дзвінок. У першокласників закінчився навчальний рік, який назавжди увійде в історію. Бо був він першим роком, коли вчилися діти не так, як їхні батьки.
Першачки в країні радіють завершенню навчального року. Ці діти – першопрохідці, бо навчалися за стандартами нової української школи, скорочено – НУШ.
Читайте також: Коли в Україні почне діяти новий правопис і чим зумовлені зміни
Реформа початкової школи стартувала 1 вересня. Завдяки нововведенням, учні отримали більше волі. За те, що від радощів повилізали на парти – ніхто не карає, як і за вільне пересування під час уроку. Малювати у зошитах "смайлики" – також ніхто не забороняє. Аби тільки ходили до школи з радістю.
Зошит першокласника
Мама першокласниці зізнається спочатку боялася усіх цих нововведень, проте, як виявилося, даремно. "Принцип, який мені дуже подобається в новій українській школі, – дітей вчать пізнавати світ та самостійно працювати з інформацією", – додала мама Оксана.
Учні першого класу
У 2018 році на нову українську школу з бюджету столиці витратили понад 154 мільйони гривень. За ці гроші провели тренінги для вчителів, придбали мультимедійну техніку та одномісні парти для першокласників.
Що змінилося? Це те, що турбує все суспільство. Є однакові навчальні плани у всій Україні для усіх дітей перших класів. Немає тепер вибірковості шкіл, щодо більшої кількості знань,
– пояснила директорка департаменту освіти міста Києва Олена Фіданян.
Завдяки новому підходу до навчання діти стали більш розкутими. У 45 школі міста Києва Надія Ігнатюк працює вчителем 30 років. Каже, що зміни в освіті назріли давно, адже теперішні учні мислять іншими категоріями, ніж раніше.
У мене дев’ятий клас, але вони вже розуміють який фах, професію вони будуть обирати, раніше такого не було,
– розповіла учитель ЗОШ №45 міста Києва Надія Ігнатюк.
Разом з молодим директором Олександром Пошелюжним до цієї школи прийшло чимало нововведень. Екскурсії у шкільному музеї часто проводять самі діти, а замість звичних батьківських зборів, віддають перевагу альтернативним формам співпраці з батьками
Першачки зустрічають директора
А ще у цій школі навчилися обходитися без батьківських грошей.
Це складно, але це можливо. У нас є дні збору макулатури, завдяки цьому є певні фінанси. Також ми беремо участь у великій кількості різних проектів,
– пояснив директор ЗОШ №45 міста Києва Олександр Пошелюжний.
Нещодавно діти виграли друге місце в екологічному проекті. За це отримали 20 тисяч гривень. Їх витратять на озеленення шкільного подвір’я.
Самі освітяни зізнаються, що найважче реформувати свідомість вчителів, адже вони звикли працювати по-старому. І переконують, що наступного року результати будуть кращими.