Головні новини 1 лютого: Дубінський більше не "слуга народу", інтерв'ю Зеленського

2 лютого 2021, 08:00
Читать новость на русском

Нардепа Олександра Дубінського виключили з фракції "Слуги народу". Президент Володимир Зеленський дав велике інтерв'ю програмі Axios, що виходить на платформі HBO. Студенти та викладачі під ОАСК протестують проти скасування нового українського правопису. В Україні знову можуть впровадити адаптивний карантин. В зоні ООС зник український військовий. Такими були головні новини 1 лютого.

Найважливіші новини України та світу за понеділок, 1 лютого:

Дубінського виключили з фракції

Нардепа Олександра Дубінського виключили з президентської фракції "Слуга народу". Відповідне рішення підтримали 198 нардепів з 246. Натомість 29 "слуг" висловилися проти, а 19 – взагалі не голосували.

Важливо У "Слузі народу" пояснили, чи збереже Дубінський статус нардепа

Тепер офіційне рішення фракції про виключення Дубінського зі "Слуги народу" має оголосити Дмитро Разумков. Це може статися вже 2 лютого.

Реакція Дубінського

Нардеп та його адвокат назвав голосування "фарсом" та заявили, що воно нібито було таємним та без підписів.

Ми побачили справжні обличчя політичних акторів в Офісі Президента і в парламенті. Прекрасно розуміємо, що це маніпулятивний результат, який був необхідний конкретним людям для отримання політичних дивідендів для розв'язання своїх проблем,
– підкреслив Дубінський.

Попередньо підставами для виключення Дубінського з фракції стали кілька кейсів:

Зауважимо, що за даними ЗМІ, під час засідання "Слуги народу" 25 січня 2021 року Володимир Зеленський попросив Дубінського самостійно припинити членство у фракції.

До теми Зеленський попросив Дубінського піти зі "Слуги народу": той не послухав, – ЗМІ

Інтерв'ю Володимира Зеленського

Український президент дав інтерв'ю американському ЗМІ Axios за 3 дні після інавгурації Джо Байдена. 15-хвилинне інтерв'ю транслювалось на платформах HBO. У новому інтерв'ю Володимир Зеленський наголошував на питаннях безпеки.

Головне з інтерв'ю Зеленського

  • Ядерний статус України

Володимир Зеленський вважає, що повертати його – неправильно. Адже, на думку президента, потрібно дотримуватись демократичних цінностей. Президент наголосив, що ми повинні йти за світовим законом та залишатись людьми.

З усіма мінусами ядерного роззброєння, з усіма викликами, які були та є у нас, коли забрали нашу територію і вбили 14 тисяч людей, – все ж, якщо ми хочемо побудувати демократичну, цивілізовану країну, ми повинні йти за світовим законом,
– додав глава держави.

Натомість Зеленський переконаний, якби в Україні зараз була ядерна зброя, то ми завжди могли б говорити на рівних з Росією та з усім світом.

  • Війна з Росією

Президент вважає, що наступною ціллю Росії може стати будь-хто, навіть США. За словами Зеленського, військової допомоги від США наразі недостатньо. Водночас Україна вдячна, що цьогоріч у Штатах на летальне озброєння для України виділили на 25 мільйонів доларів більше.

​Актуально США передадуть Україні нові патрульні катери "Айленд": дата

Також в інтерв'ю Зеленський згадав і про нового очільника США Джо Байдена. Український лідер впевнений, що новий лідер Штатів обов'язково запросить його у Білий дім. Наостанок Зеленський додав, що якби він був президентом у час, коли Росія окупувала Крим, то він би цього ніяк не допустив.

Реакція Офісу Президента на інтерв'ю Зеленського

Радник керівника ОП Михайло Подоляк в ексклюзивному коментарі 24 каналу зауважив, що інтерв'ю Зеленського розставило ключові акценти бачення президента України на світовій арені та відносин зі стратегічним партнером США.

Зеленський зазначив, що хотів би залучити Байдена до нормандського формату, щоб більш потужно лунала точка зору щодо припинення війни на Донбасі. Адже Росія практично не виконує свої зобов'язання та намагається і далі проводити гібридну політику на послаблення України та підтримку бойовиків на Донбасі,
– наголосив Подоляк.

Також, як зауважив Подоляк, Зеленський наголосив на необхідності створення дієвого майданчика для переговорів щодо повернення Україні Криму. На думку радника керівника ОП, це свідчить про те, що український лідер намагається актуалізувати це питання, а не вдає, що воно закрите.

Подоляк нагадав, що президент переконаний, що Україна має стати членом НАТО. А країни, які декларують підтримку України, мали б сприяти цьому процесу. На його думку, у разі членства в НАТО Україна не зазнала б агресії на сході країни.

Рівноправність у стосунках є важливою для глави держави й у тому контексті, що це, наприклад, не змушувало б Україну просити про допомогу в отриманні вакцини від COVID-19 в окремих країн ЄС. Оскільки, на жаль, Україна не в пріоритеті країн, які отримають вакцину одразу,
– додав радник керівника ОП.

Протести проти скасування нового українського правопису

У Києві під будівлею Окружного адмінсуду Києва зібралися кілька десятків студентів, викладачів та активістів. Вони вимагали захистити новий український правопис. У руках вони тримали плакати із написами: "А можна скасувати иродів у мантіях?", "ОАСК / логіка 1:0", "Захистимо українську мову", а також читали відомі українські вірші.

Студенти вийшли під ОАСК на захист нового українського правопису / Фото Єдність.Info

Що цьому передувало

  • Раніше Окружний адміністративний суд міста Києва скасував постанову про нову редакцію українського правопису.

Хто подав позов? У 2019 році мама учениці 7 класу подала позов разом з позивачем ГО "Правова держава", очільником якої є адвокат Ростислав Кравець (він фігурує на плівках з кабінету голови ОАСК Павла Вовка).

Яке рішення прийняв суд? Адвокат зазначив, що підставою позову було те, що уряд не мав компетенцією змінювати правопис. Тому ОАСК скасував рішення про новий правопис.

Зверніть увагу! Національна комісія зі стандартів державної мови запевнила, що постанова уряду про новий правопис поки є чинною й обов'язковою для використання в Україні до оприлюднення тексту рішення суду, яким вона скасована.


Головне про зміни в українському правописі / Інфографіка 24 каналу

Чи запровадять в Україні адаптивний карантин

Кабінет Міністрів розглядає можливість повернення України до адаптивного карантину. Зокрема, є області, які за показниками можуть перебувати у зеленій або жовтій зоні. Однак для остаточного ухвалення рішення уряду потрібно ретельніше проаналізувати ситуацію.

Зауважимо, що раніше про повернення до адаптивного карантину говорив і очільник Міністерства охорони здоров'я Максим Степанов. Він зазначав, що до таких обмежень можуть вдатися приблизно через 1,5 тижня після закінчення локдауну, який тривав до 25 січня.

Що таке адаптивний карантин

  • Він передбачає поділ території України на 4 епідеміологічні зони: червону, помаранчеву, жовту та зелену.
  • Для кожної із зон передбачені свої карантинні обмеження. Найсуворіші – у червоній зоні. Тоді певний населений пункт фактично живе у режимі локдауну.
  • Раніше карантинні зони встановлювали на 14 діб.

Зараз ще по всій території України почав діяти загальнонаціональний карантин. Автоматично всі області потрапили у помаранчеву зону.


Які обмеження діяли у різних карантинних зонах раніше / Інфографіка 24 каналу

Зникнення українського бійця

В зоні проведення Операції Об'єднаних Сил зник український військовослужбовець. Інцидент трапився ввечері 28 січня в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Схід".

Відомо, що військовий зник під час чергування, водночас зброя та набої залишились на місці.

На жаль, пошуки правоохоронців не дали результатів. Товариші по службі заявили, що військовий був спокійною та виваженою людиною, конфліктних ситуацій ні з ким не мав.

Зверніть увагу! За попередньою інформацією, військовослужбовець може бути на не підконтрольній Україні території. Наразі тривають слідчі дії та з'ясовуються обставини.

Зауважимо, що з квітня 2014 року до сьогодні в зоні бойових дій на Донбасі зникли 526 українських військових, з них невідома доля 69 осіб.

Як минула доба на Донбасі

  • За добу 31 січня бойовики 9 разів порушували режим тиші на окупованому Донбасі. На щастя, серед українських воїнів немає загиблих чи поранених.
  • Бойовики гатили з міномета 120-го калібру, автоматичних станкових, протитанкових та підствольних гранатометів, а також великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.
  • Протягом 1 лютого вороги 4 рази порушили домовленості. На щастя, ніхто з українських захисників не постраждав.
  • Українські воїни продовжують контролювати ситуацію у зоні ООС. Про усі порушення режиму тиші з боку Росії українські захисники повідомили ОБСЄ.