Нову версію "Самотності в мережі" зніматимуть в Україні, — Януш Вишневський

Від науки до літератури

— Я дуже пізно почав писати, мені було 45 років і вже було 4 наукові ступені. На той момент я писав тільки про те, що знаю, але не писав про те, що я відчуваю. Тому вирішив щось змінити. Почав розмову із собою – написання книги це і є розмова з собою. Про кохання пишу саме з наукової точки зору, тому що кохання почианється не в серці, а в голові, коли в ній з'являються певні хімічні субстанції. Якщо б мене запитали хто я за професією, я б відповів – науковець. Бо це головне, чим я хотів займатись в житті. Я б сказав, що я у щасливому шлюбі з моєю дружиною наукою, але в мене є кохакна – література.

Поради молодим письменникам

— Мої книжки переведені у 19 країнах, деякі з них дуже екзотичні, наприклад як В'єтнам та Китай. Я пишаюсь тим, що я перший польський письменник, якого переклали та видали у Вірменії. Інших письменників з Польщі ще ніколи не перекладали на цю гарну мову. Молодим письменникам я би радив, щоб вони не думали, що видавництво – це найважливіший інститут. Я відправляв свій рукопис "Самотність в мережі" у 15 видавництв. І тільки 2 з них відповіли позитивно. Треба вірити в себе. Не писати те, що ми думаєм буде людям подобатись. Ми маємо бути вірними своїм ідеалам і дуже терпеливі. Якщо видавництва не відповідють, це не означає, що книжка погана. Це тільки значить, що в них нема часу, або це не подобається лише 1 людині, яка прочитала наш рукопис. Це лише 1 людина і про це треба пам'ятати.

Що читає письменник

— Письменник повинен читати багато, але я не читаю так багато, як би мені хотілось. Я багато читаю своєї фахової літератури з хімії, комп'ютерну. Зараз дуже мало читаю художньої літератури. В більшості читаю біографії, історичну літературу, науково-популярну. Завжди читаю паралельно 4 книги. На різних мовах – польською, німецько, англійською і останнім часом російською.

Про екранізацію книги "Самотність в мережі"

— З точки зору кіно – це технічно прекрасно зроблений фільм, з прекрасною музикою, гарною роботою оператора, найкращіми польськими акторами того часу, коли його знімали. Але фільм мені не подобається, тому що адаптація моєї книги – погана. Фільм зроблено добре, але люди прийшли в кіно дивитись не прекрасні картини Парижу, вони прийшли щоб переживати почуття, а їх в цьому фільмі нема. Буде зроблена російська версія цього фільму у 4-х серіях, для російського "Першого каналу". Зйомки проходитимуть в Україні, частина в Парижі. Я думаю ця версія буде більш емоційна.

Про ситуацію в Україні

— Я хочу знати правду, тому читаю новини спочатку на німецькому порталі, потім на польському, потім російські. Щоб подивитись на ситуацію на Донбасі з різних точок зору. Тепер Україна асоціюється зі словом війна. І люди в Європі бояться цього. Бо війна відбувається дуже близько, в самому центрі Європи. У Польщі про Україну говорять більш радикально ніж в Німеччині.

Ставлення до цензури

— Цензура — це тиск на творчих людей, я б не хотів, щоб так було. Я видаю книжки в Росії і хотів би це і далі робити. Я роблю все, щоб книжки, які видаються російською, були видані і українською. Наприклад, мою останню книгу першою з іноземних країн видала саме Україна. Я вважаю, якщо люди перестануть говорити між собою у сфері культури – це буде кінець. Культура і політика мають бути розділені між собою.