Перемовини з Росією і курс на НАТО: як минув перший закордонний візит президента Зеленського

5 червня 2019, 20:02
Читать новость на русском

Під час свого першого офіційного закордонного візиту до Брюсселя президент України Володимир Зеленський вкотре наголосив на необхідності вести перемовини з РФ та підтвердив продовження курсу України на НАТО. Розповідаємо, про що ще говорив президент, як представив державу і чи мають зрештою сенс перемовини з країною-агресором.

Яку роль має перший візит і як з цим впорався Зеленський

Загалом у дипломатичному середовищі перший візит глави держави є дуже важливим. Звісно, надалі він може не відіграти значної ролі. Це, умовно кажучи, позначає вектор подальшої співпраці політика.

Те, що Зеленський поїхав до столиці Євросоюзу, де розташована штаб-квартира ЄС – надзвичайно позитивний сигнал. Він продемонстрував, що Україна продовжить свій рух до ЄС та НАТО,
– пояснив у коментарі 24 каналу політичний аналітик Дмитро Купира.

Щодо заяв, то експерт зазначив: фактично, нічого нового ми не почули. Це була протокольна промова. І самі перемовини були не про певні гострі кроки, а, все-таки, зустріч була більше ознайомчою.

"Важливою є готовність Зеленського шукати шляхи того, аби комунікувати і таки відстояти інтереси України. Проблема лише в тому, що ми не почули нічого нового, крім того, що він буде користуватися інструментами, які вже використовували понад 4 роки і фактично не мали ефекту. На сьогодні я не бачу, що президент Зеленський має ключ до переможного рішення проблеми російської агресії проти України", – зазначив експерт.

Читайте також: Зеленський зустрівся зі Столтенбергом: текст виступу президента

Після оприлюднення промови Зеленського у Брюсселі багато українців розкритикували його неідеальну англійську (і українську) та недостатньо впевнений вигляд. Проте Дмитро Купира зазначає, що насправді нічого поганого не трапилося, а подібні помилки – цілком нормальні у цій ситуації.

Він додав, що в українців справді є запит на те, щоб політики найвищого рангу були кваліфікованими. До цієї кваліфікації наразі вже входить знання мов. Української та російської недостатньо – щоб просуватися і в західному напрямку, потрібно володіти також англійською.

Звісно, англійська Зеленського ще не є на такому високому рівні, як би хотілося чути лінгвістам. Але, як на мене, те, що він намагається нею розмовляти, означає, що він навчається і за якийсь час ми будемо чути його кращі і кращі виступи. Звичайно, від цього залежить і доля України. Від того, наскільки йому вдасться гарно і впевнено представляти нашу державу,
– додав експерт.

Він наголосив, що насправді все минуло досить добре як для першого візиту. Однак це не означає, що від президента не треба вимагати вищої кваліфікації. Треба. У тому числі – і в знанні іноземних мов.

Головні заяви Зеленського в Брюсселі

Президент, зокрема, підтримав Мінський формат, який уже існував, і сказав про те, що готовий домовлятися з Росією.

Також було вчергове підтверджено курс України на членство в НАТО – у липні, відповідно до заяви Зеленського, в нашій країні відбудеться Північноатлантична рада Альянсу.

Україна, яка є стабільною, демократичною державою, яка здатна себе захистити, – це невід’ємна частина європейської безпеки. Я впевнений, що наше визначальне партнерство просуватиметься ефективно в межах Альянсу. Я сподіваюсь, що на більш довгому проміжку часу ми зможемо перетворити наше партнерство на повномасштабне членство в Альянсі,
– зазначив Зеленський.

Як головне завдання для України наразі президент виокремив забезпечення безпеки та стабільності у регіоні Чорного моря. Він додав, що тут без допомоги НАТО не обійтися.

Крім того, важливим є належне виконання закону з національної безпеки. Це Зеленський назвав одним з перших запланованих завдань для своєї команди. Зокрема, йдеться про реформи безпекової служби, розвідки, оборонної промисловості, демократичний контроль за безпековим та оборонним секторами.

Чи мають сенс будь-які перемовини з Росією

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Олександр Хара, коментуючи вже не нову тезу Зеленського стосовно готовності до переговорів з Росією, зазначив, що це – досить хороша мета. Зокрема тому, що розмовляти з представниками так званих "ЛДНР" точно немає сенсу. Однак як це можна організувати, аби отримати результат – наразі питання.

Росія веде гібридну війну проти України, але не визнає себе частиною конфлікту. У так званих Мінських домовленостях РФ є, скажімо, таким добрим посередником, який хоче припинити конфлікт між Україною і "повстанцями" з невизнаних республік,
– говорить експерт.

Він додав, що у будь-якому разі війна має завершитися угодою. Однак це не станеться цього року і, можливо, через 5 років теж ні. Ця угода має передбачати передусім вивід російських військ з України, звільнення усіх українських територій: Донецька, Луганська, Криму. Це – найважливіша умова повернення до нормальних відносин з Росією.

Читайте також: Гра у піддавки: до чого може призвести референдум про мир з Росією

Але це не означає, що Україна має мовчки відмовитися від Криму. І вести себе так, наче нічого не сталося, наче не вбили 14 тисяч наших громадян і не завдали нам великої економічної шкоди.

Дивіться відео повного виступу Зеленського у Брюсселі:

"Єдине, що механізму, який би спрацював напевно, немає. Порошенко обрав хибний шлях, погоджуючись на Мінські домовленості. Зараз я б радив іти на розрив дипломатичних відносин, бо немає сенсу мати дипломатичні відносини, допоки іде війна і є окуповані території. Ми можемо обійтися без посольства України в Москві і, тим паче, Росії в Україні. Але це питання поки що не на часі. Має бути тригер, якась подія, що могла б дати підстави для новообраного президента зробити такий важливий політичний і дипломатичний крок", – додав Олександр Хара.

Стосовно можливої альтернативи Мінським угодам, екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко раніше зазначав: у цьому немає сенсу. Потрібно змінювати не формат, а сам зміст угод. Допоки він не зміниться, форма не матиме значення.

Зміст полягає у тому, що або Україна і країни Заходу примушують РФ відступити, або шансів на врегулювання немає. І цей зміст ми повинні разом із західними партнерами визначити. А потім діяти скомбіновано. Як Росія, так і Захід мають чітко і ясно зрозуміти: або ми реально тиснемо і вимагаємо результатів, або нам не треба про це говорити,
– стверджує Володимир Огризко.

Дієвим примусом для виконання Росією цих угод можуть бути санкції. Проте вони повинні бути такими, щоб агресору "стало боляче". Лише тоді він буде реагувати відповідним чином. Якщо ж санкції не сильно впливають на представників РФ, тоді годі розраховувати на якісь результати чи шукати нові формати. Це не матиме жодного результату.