Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Річниця Мінських домовленостей: що змінилося за 4 роки та чи існують альтернативи

      На що повпливали Мінські домовленості?
      На що повпливали Мінські домовленості? / censor.net

      12 лютого 2015 року було узгоджено Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу або просто Мінські домовленості. Розповідаємо, чи була від них реальна користь та чи варто шукати альтернитиву.

      Читайте також: План Сайдіка на Донбасі – альтернатива мінським угодам чи таємний план Кремля

      Що таке Мінські домовленості?

      Це – комплекс заходів з виконання Мінського протоколу, узгоджений на саміті в Мінську 11-12 лютого 2015 року лідерами Німеччини, Франції, України та Росії у форматі "нормандської четвірки". Угода підписана контактною групою, що складається з представників Росії, України та ОРДЛО з метою деескалації збройного конфлікту на Донбасі. Ще їх називають "Мінськ-2" чи переговори "нормандської четвірки".

      Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей містить 13 пунктів. Так, він передбачає "негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України і його суворе виконання", відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки, а також – моніторинг ОБСЄ режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем.

      Яка реальна користь від них за 4 роки?

      Угода на певний час заморозила реальні військові дії та широкомасштабний наступ російських військ. І, що головне, дала можливість для Збройних сил України пройти період адаптації, а потім – і нарощення своїх військових спроможностей.

      За словами екс-міністра закордонних справ України Володимира Огризка, це – єдина, однак дуже велика цінність Мінських домовленостей.

      Все інше з того, що там написано, не було, не є і не буде виконано. Немає політичної волі у керівництва РФ будь-що міняти. Чому? Тому що Росія не для того починала свою агресію, щоб її закінчувати. Її мета – тримати Україну у постійній напрузі, знекровлювати її і, таким чином, заважати нормальному розвитку і самої країни, і її руху до Євросоюзу та НАТО,
      – пояснив експерт у коментарі 24 каналу.

      Спеціальний представник США на переговорах щодо України Курт Волкер, своєю чергою, зазначив, що РФ протягом чотирьох років щоденно порушує Мінські домовленості

      "Чотири роки тому Росія підписала Мінський пакет домовленостей, де першим пунктом прописано припинення вогню 14 лютого. Через приблизно тиждень Росія та підконтрольні їй сили захопили Дебальцеве. Упродовж останніх чотирьох років Росія продовжувала щоденно порушувати Мінські домовленості. Нині настав час для миру в Україні", – написав Волкер.

      Чи потрібно шукати альтернативу?

      У цьому немає сенсу. Потрібно змінювати не формат, а сам зміст угод. Допоки він не зміниться, форма не матиме значення.

      "Зміст полягає у тому, що, або Україна і країни Заходу примушують РФ відступити, або шансів на врегулювання немає. І цей зміст ми повинні разом із західними партнерами визначити. А потім діяти скомбіновано. Як Росія, так і Захід мають чітко і ясно зрозуміти: або ми реально тиснемо і вимагаємо результатів, або нам не треба про це говорити", – стверджує Володимир Огризко.

      Читайте також: Росія має припинити війну, – Волкер висловився про план Сайдіка щодо Донбасу

      За його словами, дієвим примусом для виконання Росією угод можуть бути санкції. Проте вони повинні бути такими, щоб агресору "стало боляче". Лише тоді він буде реагувати відповідним чином. Якщо ж санкції не сильно впливають на представників РФ, тоді годі розраховувати на якісь результати чи шукати нові формати.

      Поки що ці домовленості зберігають статус-кво. Для багатьох на Заході це якраз і потрібно – заморозити те, що є, щоб не стріляли. А далі – "хай воно якось буде". Цей так званий "План Сайдіка" – яскраве свідчення того, що хочуть на Заході. Їм важливо, щоб на Донбасі не було гарячої війни і їх не чіпали з втручанням у ці процеси,
      – додає експерт.

      Також він наводить приклад Придністров'я, де уже 28 років Європейський союз, США, ОБСЄ тощо намагаються вирішити конфлікт. Процес нібито іде, але результату немає.

      "Це ж саме хочуть зробити тут, але нас це не влаштовує, ми не повинні на це погоджуватися. Ми маємо проводити розмову дуже практично. Питання треба ставити так: що можна зробити для того, щоб Росії стало боляче? А не розмови про те, що ключ від вирішення проблеми лежить у Москві. Тоді ви віддаєте РФ ініціативу і чекаєте, поки на неї "зійде просвітлення". Не зійде воно ніколи, це ж очевидно", – підсумовує Володимир Огризко.

      Питання лише в тому, коли Захід нарешті зможе зробити ці санкції болісними для країни-агресора. Якщо і надалі діяти таким чином, то врегулювання конфлікту ближчим не буде, а Донбас матиме всі шанси стати другим Придністров’ям.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук