Підробив водійські права: як прокурор та київська суддя відмазували поліцейського

У 2019 році поліцейський за незрозумілих обставин отримав підроблене водійське посвідчення. Він використовував його на роботі та пред'являв командиру батальйону й інспектору, який перевіряв екіпаж.

До теми Справа 72-річного майданівця: суддя спеціально затягувала розгляд, прикриваючи колегу

Коли підроблене посвідчення викрили, то щодо поліцейського відкрили кримінальну справу за використання підробленого документа. Свою вину він визнав та просив звільнити його від кримінальної відповідальності, згідно зі статтею 45 Кримінального кодексу України – себто у зв'язку з дійовим каяттям.

Прокурор діяв в інтересах поліцейського

Цікаво, що прокурор у справі теж цю позицію підтримав. Він звертав увагу на відсутність у відповідному провадженні потерпілих та відсутність матеріальної шкоди. Однак судді першої та апеляційної інстанції не побачили в діях поліцейського щирого розкаяння, сприяння слідству в розкритті злочину чи викритті осіб, які виготовили підроблений документ.

Навпаки, на думку суду, поліцейський, крім використання підробного посвідчення водія, також учиняв пособницькі дії особі, яка підробила посвідчення водія – надавав фотокартки та копію свого паспорту.

Однак цим діям прокурор не надав жодної правової кваліфікації. Натомість прокурор подав касаційну скаргу в інтересах поліцейського. Не часто можна побачити, щоб прокурори так наполегливо намагались звільнити від відповідальності простих громадян, як цей прокурор боровся за поліцейського.

Суддя проявила лояльність до обвинуваченого

Та в січні 2021 року судді Верховного суду вирішили, що немає підстав переглядати рішення першої та апеляційної інстанції. Тож суд першої інстанції мав продовжити розгляд обвинувального акту та винести вирок поліцейському – обвинувальний чи виправдувальний.

Судді Верховного суду вирішили, що немає підстав переглядати рішення / Фото LB.ua

Тільки прокурор знову наполіг на звільненні від кримінальної відповідальності і повторно подав клопотання.

Суддя Подільського районного суду Леся Будзан проявила неймовірну лояльність до поліцейського, який замовив та користувався підробленими водійськими правами і звільнила його від кримінальної відповідальності. За це вона отримує премію  "НЕчесть тижня".

Цікаво, що Будзан стала суддею в листопаді 2019 року, це та свіжа суддівська кров, яку обіцяв президент Зеленський, що мала б відновити справедливість.

Натомість суддя на початку своєї кар'єри приймає рішення, які посилюють недовіру до судової влади та наявність кругової поруки в правоохоронних та судових органах.

Юристи виступили за громадян щодо перегляду засідань ВРП 

У листопаді 2019 Вища рада правосуддя припинила транслювати свої засідання, окрім тих випадків, коли сторони дадуть на це згоду. Звісно, судді такої згоди зазвичай давати не хочуть.

Читайте також Можуть бути певні маніпуляції, – Веніславський про реформування судової влади

Це серйозно зменшило прозорість роботи Вищої ради правосуддя, особливо під час карантину, коли не всі скаржники та й прості слухачі можуть приходити на засідання. Та й коли приходять, їх, буває, не пускають на засідання з надуманих підстав або відверто блокують вхід до зали засідання стільцями.

Тож юристи Фундації DEJURE звернулися до суду, аби захистити права скаржників та громадян на перегляд засідань ВРП.

До речі, трансляцію засідання ВРП, на якому розглядалось питання відсторонення від посади судді ОАСК Павла Вовка, подивилося понад 20 тисяч осіб.

Трансляцію засідання ВРП щодо Вовка подивилося понад 20 тисяч осіб / Фото "Бабель"

Чи була шкода через трансляції

Судді Великої палати Верховного суду вирішили захистити бажання ВРП закритись від всіх. Вони поставили інтереси суддів та їхню репутацію вище, аніж право громадян знати про проблеми в судовій владі та як ВРП їх розв'язує.

Зверніть увагу Темні справи у ВРП продовжуються: Вовку вдалось отримати підтримку нових суддів

Однак четверо суддів не погодились із цим рішенням і написали окрему думку. Вони розглянули питання про те, чи могла трансляція завдати шкоди авторитету правосуддя, чи був запит на такі трансляції та чи могли всі бажаючи дізнатись про хід засідань у інший спосіб.

Судами встановлено, що під час пандемії коронавірусу адміністрацією ВРП було обмежено доступ відвідувачів до приміщення ВРП і можливість спостереження засідання ВРП.

Тому, на їхню думку, перегляд через відеотрансляції фактично був єдиним способом отримання невідкладної інформації як про саме засідання, так і про прийняте ВРП рішення щодо відставки судді. Жодної можливої шкоди від отримання такої інформації громадськими активістами судами судді Верховного суду не побачили.

Премію "Честь тижня" отримують двоє суддів Верховного суду, які написали окрему думку у цій справі – Костянтин Пільков та Лілія Катеринчук.