Через це учасник Революції Гідності Микола Пасічник не дочекався навіть початку розгляду справи про знущання з нього правоохоронцями. У 72-річному віці він постраждав від дій силовиків.

Попередній випуск Тиск олігархів на екссуддю Гудзенко: як Медведчуку вдалось привласнити нафтопровід

Скандальні рішення судді Дев'ятка

В 2014 році Миколу Пасічника кинули за ґрати у сфабрикованій справі про "організацію масових заворушень". Через 4 роки прокурорці Клюге, яка просила суд ув'язнити дідуся, пред'явили обвинувачення. Влітку 2019 року справу нарешті передали до суду, але вона за іронією долі потрапила на суддю Майдану Владислава Дев'ятка.

Сам Дев'ятко відправив за ґрати на 2 місяці активіста Майдану Олексія Салигу, а також під домашній арешт Сергія Симонова. Ба більше, Дев'ятко відбирав водійські права у активістів за поїздку до Межигір'я.


Суддя Владислав Дев'ятко / Фото sud.ua

Затягування часу

Адвокати Пасічника заявили про відвід Дев'ятка, адже він не міг об'єктивно розглянути цю справу. Зазвичай відводи розглядають дуже оперативно і за одне засідання, але Жежера свавільно затягувала час.

Cуддя понад 10 раз відкладала справу через зайнятість та відпустки. Ще двічі – на підставі штучних заяв про відвід адвоката підсудної, які навіть не розглядали через їх безпідставність. Цілком ймовірно, що суддя свідомо підіграла експрокурорці.

Лише в лютому 2020 року вона розглянула клопотання та відвела Дев'ятка. Весь розгляд тривав всього 5 хвилин. Ще 25 хвилин зайняло написання ухвали. Невже не можна було знайти пів години для розгляду справи раніше?

Зараз справу Пасічника проти прокурорки слухає Дніпровський суд Києва. Однак пан Микола не зможе почути рішення у справі – в березні 2020 року він помер.

Формальне покарання для судді

За таке суддя Жежера мала бути невідкладно звільнена. Натомість Вища рада правосуддя покарала її дуже формально.

Доповідач спершу пропонував взагалі дати їй попередження, але після заперечення скаржника та уточнення про смерть чоловіка судді оголосили догану.

Це смішне покарання у порівнянні з тим, що вона фактично вбила усі надії потерпілого на правосуддя.

Цікаво, що Жежера на засідання Вищої ради правосуддя навіть не приходила. Мабуть, була впевнена, що суворо її не каратимуть.

Судді не поспішають розглядати справи вчасно, бо знають, що Вища рада правосуддя не буде їх карати за довгий розгляд. І не лише судді. Слідчі також часто затягують розгляд кримінальних справ, або взагалі закривають їх, не провівши жодних слідчих дій.

Злочин щодо адвоката

Дніпровський адвокат у 2013 році подав заяву про вчинення щодо нього злочину. Він стверджував що під час проведення обшуку слідчими з його квартири викрали численне майно та гроші загалом на суму понад 300 тисяч гривень.

До теми Катували розпеченою праскою і грабували: на Львівщині суд покарав банду рекетирів

За 4 роки слідство ніяких результатів не дало, гроші йому не повернули. Слідчі очевидно взагалі не хотіли розглядати справу, закривали провадження 9 разів. Адвокат через суди змушував відкрити провадження знову, але досудове розслідування належним чином не було проведено, а ухвали суду про це невиконані.

Тож у 2017 році адвокат звернувся до суду з вимогою відшкодувати йому майнову шкоду від злочину, який держава так і не змогла розслідувати. Суд першої інстанції цей позов задовольнив, а апеляційний – ні.

Чому не хотіли задовольнити позов

Судді апеляції стверджували, що право на відшкодування шкоди, завданої невстановленими особами, потерпілим від злочинів передбачене статтею 1177 Цивільного кодексу, на яку посилався адвокат, не може бути забезпечено.

Немає відповідного закону який передбачає порядок відшкодування такої шкоди. І до прийняття такого закону ніхто з громадян не може розраховувати на відшкодування. Адвокат не погодився і подав касаційну скаргу. В листопаді 2020 року судді Верховного суд поставили крапку у цій справі.

Судді погодились із апеляцією, що позивач не може розраховувати на компенсацію завданої шкоди злочином, і що він неправильно застосував норми законодавства.

Водночас вони звернули увагу на те, що суд, знаючи закон, може самостійно застосувати правильні норми.

Адвокат все ж переміг

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до статті 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження.

Для цього йому потрібно довести факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що у такий спосіб було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтовує її розмір.

Варто прочитати Суд арештував ексзаступника голови Чернігівської ОДА зі заставою у понад 4 мільйони

Суди попередніх інстанцій встановили надмірну тривалість досудового розслідування справи, яка не є занадто складною. За 4 роки орган досудового розслідування мав би або закрити провадження, або звернутися до суду з обвинувальним актом.

Судді Верховного суду зауважили, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до:

  • моральних страждань особи через постійну невизначеність;
  • необхідності відвідування органів досудового розслідування;
  • неможливості здійснювати звичайну щоденну діяльність;
  • підриву репутації тощо.

Верховний Суд вирішив призначити сатисфакцію для позивача – зобов'язати державу виплатити йому грошову компенсацію у розмірі 15 тисяч гривень.