Повернення Криму: що робити з колаборантами, які залишаться в Україні

З початком російської агресії кримські татари розділилися на дві групи: одні пішли на фронт захищати Україну, а інші – прийняли бік окупантів.

Читайте також: 5 років анексії Криму: з якими проблемами стикаються жителі півострову

До першої групи належить Джаміль. Кримський татарин, який служить у 24 бригаді імені короля Данила. Вся його родина залишилася в окупованому Криму, однак він не вагався та пішов захищати Україну

Військовослужбовець ЗСУ Джаміль

В українській армії сотні таких, як Джаміль. Натомість ще сотні тисяч залишились жити на півострові в окупації.

Ми маємо чітко усвідомлювати й не ставитись до мешканців Криму, як до зрадників. А ставитись до них, як до громадян України, які опинились в умовах заручників,
– зауважила заступниця міністра інформаційної політики Еміне Джапарова.

Але не можливо заперечувати той факт, що багато мешканців Криму із піднесенням прийняли російську окупацію. Були й ті, які з триколорами в руках, виходили на проросійські мітинги та брали участь у псевдореферендумі.

Проросійський мітинг в Криму

І тут виникає питання: що робити з колаборантами після того, як жовто-синій прапор повернеться на півострів. До слова, за п'ять років Україна так і не розробила план деокупації Криму.

Варіанти розв'язання проблеми

Колишній політв'язень Кремля Ахтем Чійгоз впевнений, що, перш за все, треба притягти до відповідальності безпосередніх поплічників окупантів. У першу чергу – військовослужбовців. Згідно з Конституцією України, вони й так підпадають під українське кримінальне законодавство, але що робити з іншими кримчанами, які не займали офіційних посад та не служили в армії.

Український режисер Ахтем Сеітаблаєв запропонував, аби через рік після деокупації кримські татари, які хочуть залишитися на території України, складуть іспит. Він перевірятиме знання української мови на побутовому рівні, а також історії України.

Міжнародна практика

Подібне розв'язання проблеми знайшли у Латвії. Після проголошення незалежності всі ті, хто приїхав в країну вже під час радянської окупації, мали обрати: бути громадянами Латвії чи ні. Усі, хто захотіли отримати громадянство мали скласти іспит на знання мови та історії. Ті, хто не захотів асимілюватися – отримав паспорт з написом "не громадянин".

Паспорт "не громадянина" отримали здебільшого росіяни

Що не може робити "не громадянин"

1. Брати участь у виборах.

2. Обіймати деякі державні посади.

Наразі в країні 14% людей мають паспорт "не громадянина". Усі вони можуть претендувати на соціальні права: медицину, освіту тощо. Також можуть здійснювати безвізовий в'їзд до шенгенської зони.

Варто зазначити, що за п'ять років анексії, Україна так і не розробила план деокупації. Також парламентарі не надали Криму національну автономію, замість територіальної. Хоча у 2018 році задля цього створили спеціальну комісію.

Читайте також: Ми повинні бути готові до повернення Криму в будь-який момент, – Чийгоз

До слова, якби Україна зробила це до 2014 року, то у Росії було б менше шансів для окупації. Адже корінним народом Криму тоді б вважалися кримські татари.