Правду не сховати: як українцям вести інформаційну війну з Росією

У перші дні спротиву українці відносно хаотично намагалися проінформувати росіян про те, що Кремль не проводить ніякої "спецоперації", що йдеться про тотальну війну. Якісь коригування дій українців у соцмережах проводили посадовці деяких відомств, яких закинули на інформаційний фронт.

Дивіться також Понад 120 тисяч осіб: журналісти створили сайт зі списками російських окупантів

Судячи з численних скриншотів, які українці викладають у соцмережах, тисячі людей почали викладати у Google Maps фотографії знищених окупантів, а також писати росіянам у всі доступні соцмережі. Однак більшість подібних повідомлень, на жаль, викликають у росіян лише агресію, через що ефективність всіх заходів значно знижується.

Битву з холодильником не виграєш фотографіями з трупами

Кремлівська пропаганда обробляла росіян антиукраїнською риторикою впродовж 20 років. Інформаційна війна з Україною, яку Путін почав спочатку у Росії, спершу полягала у підйомі патріотичних настроїв. Згодом пропагандисти змінювали риторику та почали розповідати про меншовартість українців.

Звісно, максимальне накачування всієї 130-мільйонної країни прийшлося на 2013 – 2014 роки та фактично не припинялося досі. Тому повномасштабну війну з Україною більшість росіян підтримує. Особливо, війну у форматі "спецоперації", коли буцімто "не страждають мирні жителі".

Річ у тім, що через перегляд Скабєєвої психологія майже кожного росіянина вщент знищила критичне мислення. Інформаційне бомбардування, яке проводили у Росії з 2002 року, призвело до того, що навіть умовно притомні люди почали вірити у "фашистів в Україні". Саме так працює пропаганда: якщо закидувати якусь тезу з кожної праски, людина поступово починає безумовно їй вірити. Вибити ці наративи з психіки дуже-дуже складно. Саме через це навіть деякі матері полонених більше переймаються питаннями, що сталося з танком, та не вірять власним дітям.

Доносити якусь інформацію таким людям треба з урахуванням їхнього психічного стану.

Як українцям спілкуватися з росіянами

Головним завданням інформаційної армії України є вплив на настрої серед російського суспільства, але виключно закиданням фотографій мертвих окупантів, на жаль, цього не досягти. Написання відгуків у Google Maps із розповсюдженням жахливих картинок – дієвий захід. Однак єдина його ефективність полягає у тому, що подібні масові розсилки дадуть росіянам зрозуміти, що йдеться зовсім не про "спецоперацію".

Набагато більш ефективними у протистоянні з окупантами можуть бути не спроби переконати росіян у тому, що Путін – Гітлер, а саме намагання залучити залишки їхнього критичного мислення. Зробити це можна, ставлячи їм питання без вимоги відповіді. Головне, аби у росіян похитнулася віра у їх непорушну пропаганду. При цьому жодної агресії у спілкуванні не має бути, оскільки ціль інформаційної армії – зупинка війни на наших умовах. У випадку, якщо хоча б якась вагома кількість росіян припинить вірити пропаганді, вони зрозуміють, що погано живуть саме через імперські амбіції Путіна.

Варіанти питань, які можна ставити росіянам для активізації критичного мислення / Фото з соцмереж:

Крім того, до кожного з громадян Росії важливо донести інформацію про невідворотність призову до служби та закидання до України для участі у війні для їхнього сина/брата/чоловіка. Не треба казати неправду, але реальна ситуація саме така, що Путін цілком може відправляти на війну не тільки військових, але всіх взагалі.

Картинки, що мотивують росіян не йти до армії та зривати мобілізацію / Фото з соцмереж:

Для поширення антивоєнних настроїв дієво використовувати цитати та заклики російських зірок, нехай їх навіть не так і багато.

Інформаційна підтримка потрібна Україні на рівних з військовою та економічною

В умовах війни кожен з тих українців, хто перебуває у безпеці, має так чи інакше долучитись до роботи на перемогу. Вкрай важливим є все:

• робота дає можливість підтримувати економіку держави;
• волонтерство допомагає переселенцям та військовим, а також тим, хто опинився у скрутному становищі;
• централізована участь в інформаційній протидії вкрай важлива для опору дезінформації всередині суспільства, а також для впливу на росіян та пришвидшення нашої перемоги;
• однак кожен має розуміти, для чого і навіщо він це робить, бо писати пости заради постів неефективно.

До деяких почало доходити

Звісно, не всі росіяни є вкрай "відбитими", деяких доля своїх синів, братів та батьків все ж таки хоч трохи турбує. Але точно не через їхню участь у військових злочинах, оскільки українців росіяни ненавидять. Тому питання, де перебувають їхні діти, спрямовують до багатьох чиновників. Оскільки приховати участь Росії у повноцінній військовій кампанії реально неможливо.

Так, у Кузбасі матері загарбників атакували розгубленого губернатора, який під тиском був вимушений визнати, що молодих та непідготовлених закинули до України для участі у кривавій війні.

Дивіться відео зустрічі російського губернатора з родичами окупантів: