Прокуратура та ДБР: романтика від європейців у новому звіті ЄСПЛ

Про арешти політиків

Ця частина доповіді стосується Статті 18. Допускаються деякі обмеження захищених прав та свобод під час законних кримінальних проваджень (або обмежень у зборах). Але ЄСПЛ виступає проти зловживання цими обмеженнями заради інших цілей.

Цікаво Україна третя за кількістю нових справ у ЄСПЛ за 2020 рік

Порушення статті 18 залишаються рідкісними й вважаються особливо серйозними, відзначають у Раді Європи. На кінець 2020 року в Комітеті було розглянуто 12 таких справ проти Азербайджану, Грузії, Росії, Туреччини та України.

Ці справи стосуються передовсім арешту, затримання та, в деяких випадках, засудження урядових критиків, громадських активістів, правозахисників та політиків. У багатьох випадках відбувалося "кримінальне переслідування за звинуваченнями, не підтвердженими доказами". Прихованим мотивом було замовчування або покарання заявника та знеохочення інших.

Щодо справ Тимошенко та Луценка, то у 2020 році Комітет із задоволенням зазначив, що "обидва були звільнені та повністю реабілітовані". Всі негативні наслідки порушень були стерті. У тексті окремо відзначається "серйозної реформи прокуратури", особливо щодо скасування її наглядової функції.

Що вимагають від прокуратури

В ЄС наразі "із задоволенням відзначають серйозну реформу прокуратури", яка остаточно скасувала її загальну наглядову функцію.

Однак, поряд з цим, парламент досі зберігає свою конституційну компетенцію – звільнення Генерального прокурора, що може загрожувати зовнішній незалежності останнього. Владі України запропонували додатково доробити Закон про прокуратуру, включивши туди нові конституційні зміни.

Державне бюро розслідувань (ДБР) "зараз діє як незалежна установа", вказано у звіті. Вона повинна розслідувати звинувачення у тортурах та жорстокому поводженні стосовно правоохоронців. Генпрокуратура оголосила "повідомлення про нульову толерантність проти катувань" на зустрічі високого рівня 19 червня 2020 року.

Текст звіту підтримує зміни у ГПУ та ДБР, але проблем ще багато / Колаж Basel Institute of Governance

Українським лідерам у цій царині пропонується вдатися до необхідних змін в законодавчу базу проти катувань та жорстокого поводження. Сплатити компенсації потерпілим, а також негайно прийняти найбільш відповідні поправки.

Проблеми з утриманням під вартою

Структурні проблеми щодо умов утримання в Україні змусили Суд винести пілотне рішення у 2020 році (Сукачов). Розглядаючи цю справу у 2020 році, разом із групою Невмержицького, комітет повторив своє стійке рішення "щодо усунення проблем української тюремної системи".

Владу закликали надалі просувати альтернативні санкції та мінімізувати використання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, а також терміново встановити адекватні превентивні та компенсаційні засоби не пізніше ніж через 18 місяців після набрання рішенням ЄСПЛ законної сили.

Особливу увагу звернули на поганий стан тюремної системи України / Фото Open Democracy

У справі Сукачова якраз розглядалися ці проблеми: перенаселеність та неадекватні матеріальні умови попереднього ув'язнення. Широко поширена проблема, що зберігається щонайменше з 2005 року, коли Суд виніс своє перше рішення з цього приводу. Прийняття низки комплексних заходів для зменшення перенаселеності та поліпшення умов утримання все ще необхідне.

Судова влада в Україні та рішення ЄСПЛ

У групі справ "Олександр Волков проти України" Комітет розглядав питання, що стосуються незалежності та неупередженості судової влади та реформування системи судової дисципліни та кар’єри. Органи державної влади закликали "розробити та прийняти законодавчу базу, яка б повністю враховувала відповідні стандарти Ради Європи".

А також забезпечити, щоб "будь-яке кримінальне розслідування проти судді відповідало стандартам та рекомендаціям", а також щоб були введені необхідні процесуальні гарантії та перегляд слідчої практики для ефективного захисту суддів від неналежного впливу. Дискусії та консультації щодо виконання Україною рішень ЄСПЛ все ще тривають.

У 2020 році було продовжено багато попередніх проєктів щодо України у контексті виконання рішень ЄСПЛ: незалежність та ефективність судової влади: справедливість дисциплінарного провадження проти суддів (Волков); невиконання судових рішень, включаючи відсутність ефективного правового захисту (Іванов/Бурмич та Сукачов); відновлення провадження для виконання рішень Страсбурга (група справ Бочана №2).

Крім того, Секретаріат Парламентської асамблеї Ради Європи працював над посиленням парламентського нагляду за виконанням рішень Суду в Україні з членами та працівниками парламенту.