Протест "Правого сектору": кому потрібні конфлікти із добровольчими батальйонами

Приводом для зібраннястав конфлікт між Добровольчим українським корпусом та ЗСУ. Представники "Правого сектора" заявили, що біля їхньої бази на Дніпропетровщині військові виставили блокпост і "планують їх роззброїти".

Як повідомив 28 квітня Дмитро Ярош, "база була блокована без всяких попереджень підрозділами десантників 25- і 95-й бригад, разом з бронетехнікою і важким озброєнням".

Були виставлені блок-пости молодих, щойно мобілізованих, солдатів. Вони зупинили одну з наших машин, і зажадали від бійців здати зброю. На мій дзвінок начальник Генерального штабу Віктор Муженко відразу не відповів і ми не змогли негайно обговорити ситуацію. Хоча було очевидно, що без наказу Генштабу ця операція не могла бути проведена,
— сказав він.

У свою чергу у Генштабі наголосили, що усі заяви, що поширюються мережею стосовно ситуації у Дніпропетровській області, покликані підвищити градус напруги у суспільстві та можуть бути передумовами для збройних провокацій на території України напередодні травневих свят.

Більше того – заявили, що конфлікт довкола тренувальної бази "Правого сектору" спровокувала третя сторона. Хто саме – заступник керівника Генштабу АТО Сергій Галушко пообіцяв повідомити згодом.

Ярош домовився з Генштабом

Також стало відомо, що начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко у середу та у вівторок спілкувався із лідером "Правого сектора" Дмитром Ярошем. Наразі відомо, що вони "обговорили виконання попередніх домовленостей стосовно взаємодії та інтеграції Добровольчого Українського Корпусу у Збройні сили".

"Позиція Генерального штабу Збройних сил залишається незмінною. Усі збройні формування на території України повинні бути легальними та підпорядковуватися Збройним силам або іншим державним силовим структурам", — йдеться у заяві.

Вже 29 квітня в Адміністрації Президента запевнили, що питання про добровільний вхід батальйону "Правого сектора" у ЗСУ вже вирішене.

"Всі питання щодо добровільного входу в якості окремого підрозділу Збройних Сил на цьому етапі вирішені", — заявив заступник глави АП Андрій Таранов.

За його словами, нардеп і лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош обговорив цю ситуацію з головою СБУ Валентином Наливайченком і першим заступником начальника Генштабу Сергієм Бессарабом.

За даними колишнього голови Служби зовнішньої розвідки України Миколи Маломужа, попередні домовленості передбачають формування спецпідрозділу "Правого сектору" у складі Збройних сил, але чи будуть ці домовленості виконуватися – стане зрозуміло згодом.

Диверсії та провокації

Думка про те, що конфлікт був спровокований заради дестабілізації та є диверсією виявилася популярною.

Так, військовий кореспондент Андрій Цаплієнко на свої сторінці у Facebook написав, що стравити десантників 95 бригади і добровольців ПС, "побратимів, які прикривали один одному спину" – це "задум, гідний Кремля". "Схоже, за допомогою українських манкуртів, починається повільний розбіг перед травневим замісом", — пояснив він.

Народний депутат Андрій Левус назвав тих, хто віддав наказ на оточення Добровольчого українського корпусу, диверсантами.

"Тут усі напередодні травневих свят шукають диверсантів та провокаторів ГРУ-ФСБ... Так я найшов. Це той, хто віддав наказ оточити ДУК. Контрозвідка має негайно арештувати цього провокатора. Конфлікт влади, силовиків й добровольців — шлях до дестабілізації ситуації в Україні. Кращого подарунку Путіну не вигадаєш", — написав він.

Погоджується з цими думками і народний депутат Сергій Висоцький.

"Йти на конфлікт з добровольцями в такій ситуації, в ситуації коли війна ось-ось продовжиться і російські спецслужби виношують нові плани по дестабілізації України — це, ну якщо не самогубство, то, м'яко кажучи, необдуманий вчинок. Кремль може аплодувати нам стоячи", — зазначив він.

Третя сторона конфлікту

Однак, озвучена теза про участь у конфлікті певної загадкової третьої сторони в експертів відгуків не знаходить. На їхню думку, керівництво Збройних Сил та "Правого сектора" і без залучення сторонніх сил мали чимало приводів для конфлікту.

Як пояснив сайту "24" Микола Маломуж, ситуація, яка склалась навколо ДУК, – результат непорозумінь, що виникли під час переговорів між керівництвом ЗСУ та "Правого сектору", та небажання іти на поступки.

У "Правому секторі", вимагаючи для себе привілейованого статусу у складі ЗСУ, посилаються на ті заслуги, які у них безумовно є. Але зараз потрібно вийти на спільну концепцію формування цього підрозділу, який мусив би підкорюватися єдиному командуванню і діяв би в системі Міноборони, разом із спецслужбами координуючи роботи з охорони безпеки нашої держави. Неконструктивна і невиважена з обох сторін позиція не привела до такого рішення, тому виник цей конфлікт,
— сказав він.

За словами експерта, неефективність переговорного процесу щодо легалізації ДУК у цьому випадку спрацювала надійніше за будь-яку третю сторону.

Політолог Володимир Фесенко також додав, що переговори ускладнюються відсутністю довіри з обох сторін. З одного боку – є анархія і певний егоїзм керівників "Правого сектору", які хочуть зберегти партизанщину і махновщину та не планують нікому підкорятися. Окрім того, у керівництві ПС небезпідставно побоюються, що влада має намір їх розформувати. З іншого — влада підозрює, що "Правий сектор" можуть використовувати для організації певних зоворушень.

"Такі підозри, як на мене, перебільшені. Звісно, така загроза існує, але вона не настільки виражена. Оце небажання шукати компроміс породжує напругу в стосунках", — вважає Фесенко.

Також не варто забувати, що напружені стосунки представників української влади із керівництвом добровольчих батальйонів складаються вже давно. І жодна із сторін поки що не планує іти на поступки. На початку квітня схожий конфлікт виник між ЗСУ та добровольчим батальйоном ОУН. Тоді "ОУНівці" заявили, що бійці 93-ї бригади, з якою вони воювали пліч-о-пліч, оточили штаб добровольців та намагаються їх роззброїти. Компромісу сторони досягли тільки після тривалих переговорів.

Читайте також: Як протестував "Правий сектор": у відставку "кремлівського щура" Порошенка