Провокації від Росії та Білорусі: як український кордон хотіли загнати в глухий кут
Були часи, коли українського кордону не було ані на мапі, ані в реальності. Його ще належало створити, проте багато хто хотів, щоб цього не сталося.
Тоді поширювались контрабандні схеми та навала нелегальних мігрантів. Також відбувався шалений тиск, саботаж і зрада.
До теми Проєкт "Стіна" на кордоні з Росією закінчується: витратили удвічі менше, ніж планували
Світ не підтримував українську незалежність
В аеропорту "Бориспіль" 1 серпня 1991 року приземлився Air Force One – борт президента США Джорджа Буша-старшого. Високого гостя зустрічав голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук.
За програмою візиту, господар Білого дому мав виголосити промову у Верховній Раді. Той виступ став для більшості українців повним розчаруванням.
Американці не підтримуватимуть тих, хто прагне незалежності, аби змінити тиранію, нав'язану здалеку, на місцевий деспотизм. Вони не допомагатимуть тим, хто заохочує самогубний націоналізм, заснований на міжнаціональній ненависті.
Фактично лідер США оголосив, що не підтримує ідею української незалежності. Головна причина такої позиції – 200 міжконтинентальних ракет, які розміщені на території України й націлені на Захід.
До речі Мінімалізм на кордоні з Білоруссю: у Чорнобильській зоні можуть з'явитися "зелені чоловічки"
Світ волів мати справу лише з одним володарем ядерної кнопки. Мовиться про Росію. Джордж Буш був у цьому не самотнім. З ним була солідарна і прем'єр-міністерка Великої Британії Маргарет Тетчер.
На запитання, чи з'явиться колись українське посольство в Лондоні, "залізна леді" уїдливо відповіла: "Ми ж не встановлюємо відносини з Каліфорнією". Хай там як, заяви світових лідерів так і залишилися заявами.
Зауважте! За 3 тижні після візиту Буша, 24 серпня 1991 року, проголосили незалежність України. Верховна Рада ухвалила 4 листопада 1991 року 2 знакові для країни закони – про держкордон України та прикордонні війська.Незалежна Україна не мала своїх кордонів
Саме 30 років тому разом із державою почали формувалися її кордони. "Держава без кордонів – це просто територія", – сказав хтось із класиків.
На зорі незалежності Україна дійсно не мала власних кордонів. На Заході вони були зафіксовані договорами вже колишнього СРСР. Решта – адміністративні межі з ексреспубліками.
Борис Єльцин наполягав на тому, щоб зовнішні кордони України не були суто українськими. Це були кордони СНД (Співдружності Незалежних Держав), які прийшли на зміну Радянському Союзу.
Ідею першого російського президента відкинули. Чим обернеться для України така непоступливість, тоді ніхто навіть не здогадувався.
Довідка. У листопаді 1991 року головою новоствореного Держкомітету у справах охорони державного кордону призначили генерала Валерія Губенка.Губенко одним із перших склав присягу на вірність Україні. Також він зібрав команду однодумців для формування сектору прикордонної безпеки.
Це берегова охорона, прикордонні загони й застави. Також морська охорона, окремі бригади кораблів і повітряний контроль,
– перелічував Губенко.
Над кордонами працювали спеціальні органи
Згодом Львів, Одеса та Харків стали центрами регіональних управлінь Прикордонних військ України. Паралельно будували прикордонну інфраструктуру.
Головним завданням було офіційно закріпити статус українських кордонів. Процес виявився складним, тривалим і виснажливим.
Для нас була серйозною новиною договірно-правове оформлення державного кордону. Фахівців, які за часів Радянського Союзу працювали над цією тематикою, у нас не було, тому доводилось розпочинати роботу з нуля.
За радянських часів над демаркацією (позначенням кордону на місцевості) працювала спецкомісія, яка була у Москві. Фахівці Держкомкордону пропонували передати Україні хоча б частину документів. Росіяни навідріз відмовилися.
Україна офіційно заявила, що не має територіальних претензій до жодного сусіда, який перебуває поруч. Також країна не визнає жодних територіальних претензій до себе,
– пояснив Осаволюк.
В України були проблеми з країнами
Більшість західних сусідів це підтримали. У 1993 році підписали перший Договір про держкордон між Україною та Польщею. Наступними стали Словаччина та Угорщина. Перші проблеми виникли під час перемовин з Румунією.
Які проблеми виникли з Румунією?
Головний "камінь спотикання" України та Румунії – статус острова Зміїний. Румунська сторона вважала його скелею, а відтак вимагала перегляду проходження морського кордону на свою користь. Усі претензії українська делегація відкинула. Через це перемовини зайшли в глухий кут. Остаточну крапку в історії поставив Гаазький суд, який 2009 року залишив Зміїний за Україною з територіальним морем у 12 морських миль.Росія, Білорусь та Молдова опирались
З величезними потугами просувалося і договірно-правове оформлення кордону з колишніми радянськими республіками. Мовиться про Білорусь, Молдову та Росію.
Цьому опиралося не лише місцеве населення, яке звикло їздити до сусідів навпростець, а й самі сусіди. Найгірше те, що у чиновницьких кабінетах Києва причаїлася зрада. Це підтвердили перемовини з Білоруссю.
Ініціатором переговорів завжди виступала Україна. Коли ми вели переговори, мені здалось, що ми не зможемо домовитись абсолютно ні до чого,
– наголосив представник України з оформлення держкордону.
Як з'ясувалося, блокував процес сам керівник української делегації – генерал-лейтенант Юрій Бабанський. Він згодом переїхав до Москви.
Коли ми вже зустрілись із генералом Бабанським у Москві, коли я працював у посольстві, він мені признався: "А пам'ятаєте, чому так важко тривали перемовини з білорусами? Ми вперше зустрілись із першим віцеміністром Білорусі й озвучили власні позиції. Ми зробили все для того, щоб за наше життя ніяких кордонів між Україною і братньою Білоруссю ніколи не встановлювали".
Змовники програли. У травні 1997 року у Маріїнському палаці президенти України й Білорусі нарешті підписали спільний договір про держкордон.
Бабанський блокував перемовини з Білоруссю / Фото пресслужби Удмуртської Республіки
Ексголова української делегації у прикордонних комісіях із перевірки держкордону розповів, що у договорі про кордони підписали те, що сторони після проведення делімітації здійснять демаркацію держкордону з Білоруссю.
Зверніть увагу! Процес демаркації ділянки Білорусі й України триває й донині.Українсько-російський кордон – болісне питання
Найболіснішим було і, на жаль, залишається питання оформлення українсько-російського кордону. Пішло понад 6 років лиш на те, щоб переконати Москву у його необхідності.
У відповідь ми отримували ноти від російської сторони про те, що вони не розуміють про що мовиться, а також навіщо кордон між 2 братніми народами,
– згадав Осаволюк.
Домовитись про створення спільної комісії з делімітації вдалося лише через 8 років. До 2003 року процес завершили. Проте залишилося зовсім небагато. Варто провести демаркацію.
Варто прочитати Прикордонники долучилися до висаджування дерев
У листопаді 2012 року на спільному кордоні урочисто встановили перший прикордонний знак. Він виявився останнім, адже у 2014 році Росія розпочала в Україні криваву війну.
Про перемовини з Молдовою та перших прикордонників – дивіться в програмі.