Як Путін залякує Трампа через Україну
Путін знову виступив з погрозами на адресу України. Цього разу через масовану атаку безпілотників по Казані. Російський очільник заявив, що руйнувань в самій Україні буде значно більше, а згодом доручив провести бойове випробування комплексу "Орєшнік", який останнім часом згадується практично у кожній промові Путіна.
Путін ставить Трампа перед вибором
"Орешник" став головним елементом шантажу. Але кого – України чи Заходу? Про це заявив Віталій Портников, інформує 24 Канал.
До теми Дрони атакували Орловську область: показуємо на карті, де розташована нафтобаза
Варто нагадати, що ще рік тому, коли також була атака на Казань, Владімір Путін взагалі не коментував цю подію. Зараз він виглядає зовсім по-іншому – він розлючений і готовий помститися. Але адресатом цих заяв є зовсім не українське керівництво.
Досвідчений слідчий КДБ Путін зараз працює з новим клієнтом – Дональдом Трампом. Він фактично експлуатує всі страхи й комплекси майбутнього американського президента. Трамп говорить про величезні руйнування в Україні, а Путін підтверджує, що їх буде більше. Трамп побоюється ядерної війни, а Путін підкреслює, що застосування "Орешника" призведе до наслідків, які можна буде поєднати з наслідками застосування ядерної зброї, й водночас Росія не порушуватиме своїх міжнародних зобов'язань.
Ідея досить проста – переконати команду Трампа, що закінчення війни в Україні відповідає інтересам США, але питання умов її закінчення має залежати від того, як Трамп домовиться з Путіним. Мовляв, Трампу краще не висувати якісь умови до Кремля, а погодитися з пропозиціями Путіна щодо закінчення війни.
Про ці умови ми вже всі знаємо – нерозширення НАТО через колишні радянські республіки та виведення найновіших озброєнь країн НАТО з територій, які увійшли до складу Альянсу після 1997 року.
Путін ніби пропонує американському керівництву зробити вибір:
- між загрозою нового ядерного конфлікту на території Європи й припиненням війни між Росією та Україною;
- між загрозою повного руйнування українських територій і можливістю припинення війни на російських умовах, за яких окупована територія України буде повністю контролюватися Росією, а та територія, яка залишиться під контролем Києва, стане васальною державою.
Читайте також Осінь-2024 стала найболючішим періодом для російських окупантів
Продуманий політичний план агресора
Це і є той вибір, який Путін хотів би поставити перед Трампом. Це і є те закінчення війни, яке Путін хотів би продемонструвати росіянам як перемогу. Це закінчення війни, яке дозволить Росії стати політичним гегемоном Європи й сприяти перемозі на президентських і парламентських виборах у країнах Європи представникам ультраправил та ультралівих політичних сил, які орієнтуються на Кремль.
Ну і не тільки на Кремль. Варто нагадати, що частина цих політичних сил чудернацьким способом поєднує свою готовність домовлятися з керівництвом Росії з очевидними симпатіями до Трампа, Ілона Маска й інших представників ультраконсервативного політичного кола у Республіканській партії США. А, може, і не чудернацьким.
Може, таки європейські політики усвідомлюють, що мовиться про певні спільні цінності, й ці цінності треба захищати, зокрема, відмовляючись від підтримки України та погоджуючись з ідеєю того, що колишні радянські республіки є очевидною сферою впливу для Росії. Такі ідеї неодноразово висловлювалися до початку повномасштабного вторгнення Росії на Україну.
У мене нема жодних сумнівів, що якщо цей великий напад призупиниться, представники такого бачення подальшого розвитку подій у Європі знову будуть в голос говорити про свої симпатії навіть не до Путіна, а до шовіністичних ідей, з якими Росія продовжує і сьогодні виступати у Європі.
Щоб усі ці марення Путіна здійснилися, йому треба залякати Трампа. А щоб залякати Трампа, Путіну треба перетворити Україну на полігон для своїх людиноненависницьких експериментів.
Ну і звичайно – відбувається процес залякування Трампа через залякування України, через постійні обіцянки помсти Києву так, ніби це Україна напала на Росію, а не Росія на Україну.
Це не помста, а продуманий політичний план офіцера КДБ Росії.