Путін визнав, що виконати Мінські угоди неможливо, – експерт

Про це сайту "24" повідомив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

"Ці розбіжності проявилися в дуже значущих для нас деталях. Перш за все, ставлення до політичної частини Мінських угод і виборів на Донбасі. Меркель дуже чітко сказала: спочатку треба повернути контроль України над кордоном, а потім вибори. Це логіка, яка постійно проводиться Україною, і абсолютно заперечується Росією. Меркель показала, що тут позиції Німеччини і України збігаються", – наголошує Фесенко.

Читайте також: Результат поїздки Меркель до Путіна розчаровує, – Der Spiegel

Як зазначає політолог, навіть Путін змушений констатувати, що внутрішньополітична ситуація в Україні не дозволяє реалізувати Мінські угоди за російським сценарієм.

Дуже важлива деталь. Раніше російська сторона на кожній подібній зустрічі повторювала, як мантру, одну й ту саму тезу: "Україна повинна виконати домовленості". А далі йшло нагадування про політичну частину угод. Зараз Путін визнав, що шанс втрачено, і що виконати угоди не можна,
– зауважує політолог.

При цьому політолог переконаний, що, доки Ангела Меркель буде канцлером Німеччини, вона не відмовиться від Мінських угод.

"Меркель – один із батьків цих угод. Тому, хоча йдеться про хвору в політичному сенсі дитину, але вона не хоче від неї відмовлятися. І намагатиметься хоч щось із них вичавити", – переконаний експерт.

На думку Володимира Фесенка, Меркель відмовляється від збройної місії ООН чи ОБСЄ, тому що вона реаліст і розуміє: Росія не погодиться на поліцейську місію з передачею їй контролю над кордоном і забезпечення безпеки під час виборів.

Читайте також: Перезавантаження російсько-німецьких відносин поки не буде, – Tagesspiegel

"На Заході ідею озброєної місії не приймають, тому що не хочуть втягуватися в цей конфлікт і ризикувати життями своїх військовослужбовців. Плюс гроші. Така місія в рік обійдеться в сотні мільйонів, а то й більше мільярда доларів. Тим більше, в ОБСЄ немає досвіду таких масштабних місій. Тобто, і дорого, і проблемно. Навіщо нав'язувати собі такий тягар, краще спробувати йти за старими лекалами", – зауважує Фесенко.

Володимир Фесенко також вважає, що бойові дії продовжаться. Москва, за його словами, взяла курс на часткове поступове заморожування конфлікту в політичному плані, але не з військової точки зору.

"Бойові дії триватимуть, щоб таким чином постійно створювати проблему для України і впливати на внутрішньополітичну ситуацію. Вони хочуть законсервувати ситуацію, зберегти псевдореспубліки під своїм контролем. Тому пішли на часткове визнання паспортів "Д/ЛНР", націоналізацію підприємств", – говорить Фесенко.

Це зроблено, вважає експерт, також з тої причини, що в Росії зараз шукають способи економічного самозабезпечення псевдореспублік. Великі підприємства, які були під юрисдикцією України, тепер Москва через своїх операторів хоче взяти під контроль. Таким чином спробувати запустити модель самозабезпечення "Д/ЛНР". Тому що на них треба витрачати невеликі, але помітні кошти не лише на військову підтримку, а й на саме їхнє існування.

Нагадаємо, 2 травня в російському Сочі відбулась зустріч Канцлера Німеччини Ангели Меркель з російським президентом Володимиром Путіним. Сторони обговорили, зокрема, й проблеми врегулювання конфлікту на Донбасі.

Сторони вкотре погодились про важливість виконання мінських домовленостей, а також розведення військ. Путін знову наголосив на тому, що повинен бути налагоджений прямий діалог між Києвом та ватажками терористів, а також, що треба на законодавчому рівні закріпити статус окупованих територій.

Детальніше про зустріч Меркель і Путіна читайте в матеріалі: Меркель у Путіна: перебільшені очікування чи тонка дипломатія?