Ненависть у ділі: путінські нацбати почали нищити один одного на українській землі

За даними джерел 24 каналу в розвідці, у генеральному штабі росії вирішили переходити до створення нацбатів після певного провалу роботи військкоматів. Так, на початку повномасштабного вторгнення добровольчі підрозділи та приватні військові компанії активно набирали людей на війну, а у військкоматах майбутні вбивці підписували чимало короткотермінових контрактів. 

Дивіться також Навчені вже закінчилися: у російські війська та загони найманців набирають всіх без умов

Але паралельно з цим кожен військком щомісяця мав відправляти у зону бойових дій певну кількість мобілізованих, яких заднім числом робили контрактниками. З цим завданням загарбники якраз не впоралися, бо строковики здебільшого помирати за ідеї путіна не бажали.

Створення нацбатальйонів підсилює росію, але погіршує її можливості

• Російські війська, які вторглися в Україну 24 лютого, не можна охарактеризувати як монолітні. Тим не менш, у складі однієї батальйонної тактичної групи зазвичай було багато представників різних народностей. Такий підхід хоча й сприяв конфліктам на міжетнічному рівні, але робив їх здебільшого внутрішніми.
• Втім, через місяць повномасштабних бойових дій всередині багатьох БТГр сформувалося чимало бандформувань. Так, на Херсонщині почали діяти угруповання інгушів, якутів, бурятів та кадировців, які влаштовували між собою локальні бої за награбоване.
• Конфлікти всередині зведеного війська почали виникати й між найманцями кадирова та росіянами на Донбасі й на інших оперативних напрямках.
• Крім того, м'яко кажучи, погане ставлення один до одного існує між загалом всіма росіянами та місцевими терористами, а найнижче місце у цій харчовій ланці займають мобілізовані у квазіреспубліках, яких зневажають геть усі.

Попри всі ці фактори, російські генерали змогли зберігати контрольованість власними військами фактично на всіх ділянках фронту. Численні розбірки, зґвалтування та вбивства всередині армій всерйоз не вплинули на здатність окупантів просуватися вглиб України. Однак ситуація потроху починає погіршуватися.

У травні – липні у путіна вирішили, що треба виставляти норми по відправленню на фронт певної кількості осіб не для кожного військкомату окремо, а для кожного регіону. З того часу у бурятії, удмуртії, чечні, інгушетії та в інших місцях росії почали формувати "добровольці" угруповання, які назвали національними батальйонами. Звісно, залучення 34 тисяч вбивць до війни здатні посилити російське військо, але ординці сучасного Гітлера при цьому водночас й неабияк його послаблюють. Бо кожен нацбат є окремою бандою, якій здебільшого наплювати на досягнення цілей кремля.

путінські нацбатальйони вже почали вбивати своїх

Бойовики путіна з-поміж національних батальйонів, звісно, виконують загальні команди генералів, але у будь-яку вільну хвилину займаються пограбуваннями та мародерством. При цьому стосунки між кадровими військовими та нацбатами у війську загарбників є вкрай поганими. Бо буряти ненавидять чеченців та росіян. Татари – інгушів, росіян та чеченців. Представники кавказьких народностей хочуть вбити взагалі всіх інших.

Конфлікти всередині зведених російських військ вже призвели до вбивств на расовому ґрунті. І з кожним днем таких випадків ставатиме дедалі більше. Адже ненависть до оточуючих – то основа життя для тих, хто називає себе росіянами. Бо в цьому і є вся суть путінської росії.