День початку окупації Криму: як змінився український півострів за 7 років

Російські окупанти мали чіткий план операції – після встановлення військового контролю над Кримом вони провели на захоплених територіях імітацію "плебісциту", результат якого був відомий заздалегідь. Наступним кроком стало оголошення про "приєднання" Криму до Росії 18 березня 2014 року. Цей фарс відбувався з порушенням законів України і численних норм міжнародного права.

Читайте також Росія створила прецедент: через окупацію Криму існує загроза силової зміни кордонів у світі

Одностороння анексія Криму Росією була засуджена світовою спільнотою та стала причиною введення проти держави-агресора зі столицею у Москві санкцій. Завдяки цьому урапатріотична ейфорія росіян від захоплення українських земель швидко закінчилась – їй на зміну прийшла перманентна економічна криза. Її ознаками стали стрімке падіння курсу національної валюти, скорочення соціальних видатків і гарантій, стрімка люмпенізація та пауперизація росіян.

Чи могла Україна захистити Крим у 2014 році:

Порушення прав і свобод

Майже 2 мільйони громадян України опинилися заручниками російського авторитаризму. Їм насильно були видані паспорти громадян Росії, також вони змушені були жити за законами держави-окупанта.

Після захоплення Криму Російська Федерація зобов'язана добросовісно виконувати свої міжнародно-правові зобов'язання як держави-окупанта, але не робить цього.

Росія не є демократичною державою, її авторитарний режим міцно тримається за владу, за допомогою якої викачує з цієї нещасної країни гроші та ресурси. В Росії не існує верховенства права, країна запровадила жорстку цензуру, використовує вибіркове правосуддя та політичні репресії для боротьби, не гребує замовними вбивствами та терором проти інодумців.

До теми Відмовились служити в російській армії: у Криму засудили 13 людей

З цим одразу стикнулися громадяни України, що опинилися під окупацією. Сфабриковані окупантами справи Сенцова, Кольченка, Афанас'єва, Балуха, Чийгоза та інших політв'язнів Кремля є загальновідомими. Втім, ледь не щодня у Криму фіксуються нові факти порушення прав і свобод громадян. На півострові нині панує атмосфера страху та постійного тиску окупаційної влади на людей.

Факти свавілля окупантів в Криму та системне порушення прав людини наразі розглядаються у Європейському Суді з Прав Людини (ЄСПЛ). Майбутнє рішення Суду відкриє шлях для численних позовів громадян до окупантів.

Окупанти запровадили військову повинність й незаконно рекрутують громадян України до лав свого війська, там вони проходять вишкіл та зазнають непоправного впливу російської пропаганди.

Крим також став частиною всеросійського ідеологічного проєкту по насадженню культу війни. Жертвами пропагандистів і так званого "Побєдобєсія" стали не лише дорослі, але й маленькі діти. Наслідки подібного зомбування та нав'язування брехливих тез російської пропаганди непередбачені. Це є грубим порушенням Конвенції про права дитини.

Ксенофобія

Державною політикою Російської Федерації на тимчасово окупованій українській території стало блокування правозахисної діяльності, придушення політичного і релігійного інакомислення. Окупанти активно впроваджують політику нетерпимості та расової дискримінації. Її жертвами стали україномовні мешканці Криму та представники кримськотатарського народу.

Історична довідка:

Проти корінних мешканців Криму росіяни розв'язали справжню війну – поза "законом" опинилися органи самоуправління киримли, зокрема Меджліс кримськотатарського народу росіяни оголосили терористичною організацією та прирівняли до ІДІЛ. Проти кримських татар сфабриковані тисячі справ, сотні людей кинуто до в'язниці за надуманими звинуваченнями, багатьох активістів вбито, деякі пропали безвісти. Окупаційна адміністрація проводить тактику залякування кримських татар – цій меті слугують постійні обшуки у домах людей та інформаційна кампанія проти них у ЗМІ держави-окупанта.

До теми Як Україна наближає деокупацію Криму: заява представника Зеленського на півострові

Останні масові погроми в Криму пройшли в ніч на 17 лютого 2021 року. Тоді відбулися затримання й обшуки в будинках кримчан Абдулборі Махамадамінова, Азамата Еюпова, Тимура Ялкабова, Ібрагімова Ернеста, Олега Федорова, Ленура Сейдаметова і Яшара Шихаметова. Це активісти "Кримської солідарності" і проєкту для дітей політв'язнів "Кримське дитинство".

Росія веде системні політичні репресії проти громадян України:

Всі ці дії є незаконними та засуджені міжнародною спільнотою.

Переслідування кримськотатарського народу в окупованому росіянами Криму порушують Конвенцію про заборону расової дискримінації. Факти утисків зафіксовані та стали частиною позову України до Міжнародного суду ООН проти Росії.

Мілітаризація

Під окупацією Крим швидко мілітаризується – не лише дітей змушують одягати військові однострої, братися за зброю та розігрувати "бойові сценки", подібна практика спостерігається по всьому півострову. Крим став місцем дислокації російських військових. Нині в Криму розміщено армійський корпус окупантів, бази ВМФ, авіаційну дивізію та дивізію ППО.

Військовий контингент окупантів становить близько 30 000 осіб. На півострові нині стрімко будують нові військові об'єкти, деякі з них – просто в курортній зоні.

До теми Злочини Росії у Криму та на Донбасі: Офіс генпрокурора сподівається на розслідування Гааги

В часи СРСР в Криму була розміщена ядерна зброя. Україна за умовами Будапештського меморандуму відмовилась від ядерного статусу й Крим став без'ядерним – зброю вивезли до Росії, будівництво атомної електростанції заморозили, на згадку про геополітичні злочини комуністів залишився ядерний могильник. Після окупації міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що його країна не збирається реалізовувати існуючий ядерний потенціал Криму. Втім, вже у 2015 році з'явилась інформація про те, що до Криму завезли ядерні боєголовки. Тоді ж до Криму прибули стратегічні бомбардувальники Ту-22МЗ та сумно відомі "іскандери", що могли стати носіями ядерних зарядів. Крім того, відновилася робота на колишньому сховищі ядерних боєприпасів у Кизилташі під кодовою назвою "Феодосия-13" (він же "Симферопіль-10", він же об'єкт "712").

Крим – знову ядерна зона:

Після побудови окупантами Керченського мосту, як припускає українська розвідка, до Криму були перекинуті бойові залізничні ракетні комплекси, здатні нести ядерні заряди. Таким чином було розкрито справжнє призначення розпіареного мосту – платформа та прикриття для можливого використання ядерної зброї.

Підготовка Росією до розміщення ядерної зброї у Криму становить серйозну небезпеку для всієї Європи та цивілізованого світу. Спроба Російської Федерації встановити домінування в Чорноморському басейні є великою загрозою економіці України, Туреччини та інших європейських країн,
– Андрій Таран в інтерв'ю турецьким ЗМІ.

Інформація про розміщення ядерної зброї в Криму лунала й в наступні роки від політиків та розвідки. Наприкінці 2020 року міністр оборони України Андрій Таран дипломатично повідомив, що Росія створила всі умови для розміщення ядерних ракет у Криму.

Військові злочини росіян потребують окремого дослідження:

Логістика

Після окупації Крим опинився в ізоляцію. До материкової частини України можна було потрапити через КПП, а перед цим – вистояти довгі черги. Авіасполучення з Кримом автоматично порушувало українські закони та продукувало нові санкції. Побудова Керченського мосту, за який заплатили російські пенсіонери та бюджетники, дещо покращила ситуацію, але створила нові ризики. Будівництво знищило навколишню екосистему, крім того, мост збудовано похапцем і у небезпечному місці, тому він фактично є міною сповільненої дії.

Судноплавство

Велику небезпеку несе системне перешкоджання Росією вільному судноплавству в акваторії Чорного моря та зокрема в Керченській протоці. РФ нині намагається придушувати комунікації засобами радіоелектронної боротьби, що перешкоджає навігації повітряних суден та судноплавства.

Дави їх, б...ь,
– невідомий російський військовий розкриває усю суть зовнішньої політики РФ.

Також Росія не гребує відвертою агресією. Саме так було з нападом на українських моряків 25 листопада 2018 року. Тоді росіяни незаконно захопили 3 українські кораблі та взяли у заручники 24 моряків, яких вдалося повернути на батьківщину лише завдяки дипломатичним надзусиллям після року переговорів.

Екологія, вода та електроенергія

Побудова Керченського мосту, який росіяни називають "Кримським", створило великі проблеми для екосистеми моря. Цей проєкт став продовженням варварського відношення окупантів до природних ресурсів Чорного та Азовського морів, а також всього Криму. Не зважають окупанти й на природоохоронні приписи – тому будують військові бази та дачі для своєї еліти на заповідних землях.

За роки окупації в Криму виникла проблема ВОДИ. У 2014 році Україна перекрила постачання прісної води з Дніпра до Криму через Північно-Кримський канал. При цьому були проведені дослідження, які підтвердили, що води для мешканців тимчасово окупованих земель вистачить. Проте окупаційна адміністрація вирішила інакше – воду пустили на потреби армії та для забезпечення інших проєктів росіян, а люди та сільське господарство отримували воду за залишковим принципом.

Воду Крим отримає після повної деокупації. Для цивільного населення запасів води і можливості її природним шляхом отримати достатньо в Криму. Ми провели не одну перевірку, не одну експертизу від фахівців, в тому числі від тих, хто працював в Криму безпосередньо в тих організаціях. Плюс гуманітарне право міжнародне говорить, що за всі гуманітарні потреби на окупованій території відповідальність несе окупант,
– заявив віцепрем'єр Олексій Резніков у інтерв'ю "Радіо Свобода".

За сім років окупації росіяни не подумали про належне забезпечення Криму водою і зовсім не думали про майбутнє (лише на кінець року окупаційна адміністрація обіцяє побудувати опріснювачі). У підсумку в 2021 році Крим опинився на межі гуманітарної катастрофи. 5 водосховищ, які давали води півострову, висохли, тому міста й села захопленої недалекоглядними окупантами Автономії опинились без води. Їі дають по графіку й ситуація постійно погіршується. Фактично нині 2 мільйони людей в Криму живуть в умовах, коли їх позбавили елементарного права – отримувати воду, необхідну для нормального життя.

Куди зникла вода з Криму:

Також окупанти не надто переймаються проблемами електропостачання – віяльні відключення стали на півострові звичайною справою та ризикують повернути Крим на кілька століть назад.

Економіка

Росіяни після захоплення Криму повели себе як типові окупанти – почали грабувати. До РФ з української території були вивезені численні предмети мистецтва, славетні кримські вина, спирти, технології та все, що погано лежало.

Майно багатьох українських компаній було конфісковано, а самі вони були позбавлені можливості працювати в Криму та зазнали економічних збитків.

Також окупанти фактично "вбили" цілі галузі в Криму. Крім сільського господарства надзвичайно постраждав туризм. Їхати відпочивати до Криму стало значно довше, дорого та небезпечно. Кадри пустих пляжів у розпал сезону шокували та стали вироком для репутації курорту. У 2020 році ситуація через карантинні закриття кордонів дещо покращилась, але дозволили лише жевріти.

Економічні втрати України від окупації обчислюються мільярдами, а загальна сума – перевалила за один трильйон гривень.

За все це доведеться заплатить росіянам. Основний тягар ляже, звісно, не на еліту, а на простих громадян РФ – тих самих, що колись в урапатріотичному угарі волали "Кримнаш". Власне, росіяни, в першу чергу – бюджетники та пенсіонери – вже давно "платять" за захоплення Криму – в країні стрімко підняли пенсійний вік, обмежили соціальні виплати, інфляція "з'їла" накопичення, а санкції позбавили мільйони росіян майбутнього. Така ціна за велику авантюру під назвою "ЗАХОПЛЕННЯ КРИМУ". І її рано чи пізно доведеться окупантам сплатити, адже Крим – дійсно, ніякий не бутерброд, – це історична українська територія, на якій живуть майже 2 мільйони громадян України, яких неможливо "вкрасти" та залишитись безкарним.

***

За 7 років окупації Крим перетворився у депресивний регіон-анклав, який тягне великі гроші з російського бюджету та став тягарем для хворої російської економіки. Водночас багатства Криму захопили представники окупаційної влади. Прості ж люди фактично стали заручниками окупантів – у кримчан немає води, але є значні проблеми з енергопостачанням, вони позбавлені нормального мобільного зв'язку, через санкції в них немає доступу до елементарних сучасних технологій. Окупаційна влада не спішить вирішувати проблеми людей і не проти перетворити Крим на військову базу та зону маєтків для російської еліти. Прості люди у цьому цинічному проєкті зайві.