Рада призупинила розгляд законопроєкту про ринок землі

На сьогодні до законопроєкту про ринок землі №2178-10 розглянуто всього 216 поправок із 4 тисяч 18, які надійшли під час підготовки документа до другого читання.

Дізнайтеся: Чи зможуть українці отримувати субсидію після продажу своєї землі

Рада продовжить роботу над законопроєктом про ринок землі наступного пленарного тижня 18 – 21 лютого.

Згідно з календарним планом Ради, 10 – 14 лютого нардепи працюватимуть у комітетах і комісіях.

Зауважимо, що процес розгляду законопроєкту про ринок землі так затягується через дії нардепів від "Опозиційної платформи – За життя", "Батьківщини", зокрема лідерки політсили Юлії Тимошенко, та інших менших фракцій. Саме вони напередодні блокували президію і трибуну парламенту, щоб завадити розгляду законопроєкту. І саме депутати від цих політсил навносили до документа понад 4 тисячі правок для затягування його розгляду.

Які головні правки внесли до законопроєкту про ринок землі

• Іноземні громадяни зможуть купувати землю тільки після проведення референдуму щодо цього питання.
• Обмеження концентрації землі в одних руках – на рівні 10 тисяч гектарів. У попередній версії було 200 тисяч гектарів.
• Банки також зможуть володіти землею, але тільки тією, яку фермери внесли як заставу за кредит.
• Купувати землю можна буде тільки у безготівковій формі. Покупець повинен буде мати документи, які підтверджують походження грошей.
• Вартість землі до 2030 року має бути не нижчою за її нормативно-грошову оцінку.

Читайте також: Земельний ринок: що насправді пропонують у Зеленського

Хто зможе купувати землю:

• держава;
• територіальні громади;
• громадяни України;
• юридичні особи, засновниками яких є тільки українці;
• іноземці тільки після ухвалення відповідного рішення на всеукраїнському референдумі.

Хто не зможе купувати землю:

• юридичні особи, акціонерами чи кінцевими бенефіціарами яких є громадяни країни-агресора чи окупанта;
• особи, що належать чи належали до терористичних організацій;
• юридичні особи, акціонером чи кінцевим бенефіціаром яких є іноземна держава;
• юридичні особи, в яких неможливо встановити кінцевого вигодонабувача;
• юридичні особи, бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах;
• фізичні та юридичні особи, щодо яких застосовано санкції, а також особи, пов’язані з ними;
• юридичні особи, які належать юридичним та фізичним особам, зареєстрованим в державах, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Зауважимо, що у першій версії законопроєкту прописали заборону купівлі земель компаніями, в яких кінцевий бенефіціар – іноземець. Однак не постійну заборону, а тимчасову – до 1 січня 2024 року. Тобто це означало, що землю можна буде продавати іноземцям, але через 4 роки. Наразі невідомо, чи цю правку прибрали з нової версії законопроєкту.